Ми святкували Новий (2014) рік у Франції. Ще тоді ми зрозуміли, що святкувати нам виходить добре. 1-го січня 2015 ми не прокинулися разом, зате зробили це 14-го)
.

( Read more... )

( Read more... )

люди говорять та пишуть мені такі приємні слова. іноді аж не віриться в те, як набір найпростіших слів приносить стільки щастя, що ділитися хочеться. бо забагато аж - не знаєш, куди дівати ( Read more... )

( Read more... )

Якось важко призвичаїтися до подій та активного життя у Львові. Перед подорожами я завжди проявляю великий ентузіазм. Після них мені чомусь потрібно багато часу на адаптацію. Справа в тому, що за кордоном не потрібно нічого придумувати та планувати - вистачає одних лише прогулянок по найменших вуличках, від всього отримуєш величезну порцію емоцій ( Read more... )

( Read more... )

Подорожі - це те постійне бажання, в якому собі відмовляти не можна! Коли я знаходжуся за межами Львова, де мене практично ніхто не знає, моя поведінка зовсім інша - безтурботніша, з більшим вмістом свободи та бажанням робити приємні дурниці. І я от подумала, що, мабуть, коли люди їдуть в інші міста, вони стають справжніми ( Read more... )

іноді аж лячно від того, наскільки добре тебе знає людина. здавалося б, що навіть ти себе так добре не знаєш ( Read more... )

Сянька дзвонить і каже, що дуже мене любить ( Read more... )