вдома
Якось важко призвичаїтися до подій та активного життя у Львові. Перед подорожами я завжди проявляю великий ентузіазм. Після них мені чомусь потрібно багато часу на адаптацію. Справа в тому, що за кордоном не потрібно нічого придумувати та планувати - вистачає одних лише прогулянок по найменших вуличках, від всього отримуєш величезну порцію емоцій та насолоди. Вдома ж все по-іншому. Тут треба старатися, багато старатися. До того ж, є дуже багато львів'ян-активістів. І з них треба брати приклад.
Вчора я ходила з Сянькою на відкриття відразу ж двох виставок - "Лувр" та "У вічі випадковості".
.
.
Першу Палац Мистецтв організовував разом з арт-центром "Я галерея". До речі, дуже чекаю, щоб Гудімов відкрив і у Львові свій арт-центр. Друга була організована завдяки Slava Frolova - Group. Ніколи б не подумала, що ця ведуча має причетність до мистецтва. Приємно здивована. І, звісно ж, сподобалося, що на відкритті було вино і виступ групи "Патриція".
.
.
А взагалі вчорашній день згадую з посмішкою. Нарешті я побачила «вуличне піаніно», про яке писали всі львівські ЗМІ. Також я відправила лист Олічці. Сподіваюся, що вона вибачить мені мою непунктуальність.
Завершився день у Сяньки з чаєм та смачним львівським пляцком.
Сьогодні ж я дізналася що мене досі не звільнили з роботи. І це після того, як я пропала на 2 тижні і не відповідала на дзвінки директора. Навіть не знаю чи радіти мені, чи сумувати. Я ж бо вже плани на майбутнє маю. Але на ці плани треба гроші, тому буду радіти, що не звільнили.
А ще в понеділок Цукерки вже не буде. Можливо, воно приїде, коли я поїду. А потім я приїду і через 12 днів вона вже буде в іншій країні. От така вона складна ця дружба з людьми, які постійно шукають собі вражень та пригод. І я навіть не дивуюся, що в мене немає хлопця. Я приїжджаю з враженнями, відмовляюся від побачень, бо бажання виспатися перемагає, і знову їду. Добре, що хоть в цих подорожах є хлопці :)
Вчора я ходила з Сянькою на відкриття відразу ж двох виставок - "Лувр" та "У вічі випадковості".
.
.
Першу Палац Мистецтв організовував разом з арт-центром "Я галерея". До речі, дуже чекаю, щоб Гудімов відкрив і у Львові свій арт-центр. Друга була організована завдяки Slava Frolova - Group. Ніколи б не подумала, що ця ведуча має причетність до мистецтва. Приємно здивована. І, звісно ж, сподобалося, що на відкритті було вино і виступ групи "Патриція".
.
.
А взагалі вчорашній день згадую з посмішкою. Нарешті я побачила «вуличне піаніно», про яке писали всі львівські ЗМІ. Також я відправила лист Олічці. Сподіваюся, що вона вибачить мені мою непунктуальність.
Завершився день у Сяньки з чаєм та смачним львівським пляцком.
Сьогодні ж я дізналася що мене досі не звільнили з роботи. І це після того, як я пропала на 2 тижні і не відповідала на дзвінки директора. Навіть не знаю чи радіти мені, чи сумувати. Я ж бо вже плани на майбутнє маю. Але на ці плани треба гроші, тому буду радіти, що не звільнили.
А ще в понеділок Цукерки вже не буде. Можливо, воно приїде, коли я поїду. А потім я приїду і через 12 днів вона вже буде в іншій країні. От така вона складна ця дружба з людьми, які постійно шукають собі вражень та пригод. І я навіть не дивуюся, що в мене немає хлопця. Я приїжджаю з враженнями, відмовляюся від побачень, бо бажання виспатися перемагає, і знову їду. Добре, що хоть в цих подорожах є хлопці :)