Щоразу, коли намічаються зміни, у животі починає легенько так тенькати. Але зміни я люблю. Я ненавиджу стабільність. Ну, і через політичні плакати теж, але не в цьому справа. Стабільність мені уявляється як щось безнадійно сіре і сумне - як безробіття у дев'яності, або листопад, коли осінь ніяк не може закінчитись, а до весни безнадійно далеко, ( Read more... )

Останнім часом я намагаюсь прописувати плани на рік, а вкінці року підбивати підсумки. Це роблю не тому, що так пишуть в книжках (хоча останнім часом мені якраз і трапляються хороші книжки, які переконують мене більш відповідально ставитися до планування і проведення часу), а щоб мати орієнтири, що треба зробити протягом року, ну, і щоб таки мої ( Read more... )

Ну, не буває випадковостей. Навіть у дрібницях. Я все і більше і більше дивуюся, що навіть у дрібницях нашим життям керує Бог. І все робиться так, щоб нам було краще. І це так гарно, але це так... дивно-радісно-трохистрашно-впевнено-добре-легко-насторожено-довірливо... Життя як диво.

Є такі цитати, які мотивують. Творити, працювати, мріяти...

Залишайтесь голодними, залишайтесь безрозсудними.
Ви хочете провести решту життя, продаючи газовану воду, чи хочете змінити світ?
Ваш час обмежений, тому не витрачайте його дарма, намагаючись жити чужим життям
Я б обміняв усі свої технології на зустріч з Сократом.
Є лише один спосіб зробити ( Read more... )

Я дивлюсь в дзеркало кожен день і питаю себе: Якщо б сьогоднішній день був останнім у моєму житті, захотів би я зробити те, що збираюсь зробити сьогодні? І якщо кілька днів підряд відповідь була “ні”, я розумів, що потрібно щось змінювати.
Стів Джобс

Життя прекрасне - нам про це щодня нагадують. Посмішками, дотиками, чистим небом чи золотим листям, яке так приємно шарудить під ногами. Але дуже часто до нас не доходить.

Дякувати Богу за те, що нагадав мені про те, що життя занадто коротке, щоб проводити його марудно, марно і дарма.


( Read more... )

( Read more... )

 Так мало часу на себе - щоб отак просто посидіти з чашкою чаю, дивитись у вікно і подумати... І коли встигнути жити, а не бігти?

( Read more... )