"В кожного з нас ще є якийсь час, щоб навчитися жити не так, ніби ми стружка, яка згорнулася навколо власної пустоти. Подумайте тільки, адже ж вартує лише розправити цю стружку, розімкнути це коло  - і зі всіх сторін життя б полилося багато і змістовно."
(митр. Антоній Сурожський)

Це фраза з невеличкої проповіді-розмови митрополита Антонія, ( Read more... )

Таке напишеться тільки пізно ввечері або й вночі.

З Юлею я майже попрощалася до тої зустрічі, що буде назавжди. Кажу "майже" тому, що досі трохи болить, коли згадую її усміхнене личко і те воскове лице, і одночасно починається молитва "Богородице" за душу і тому, що досі ця подія якось змінює спосіб мого життя. Я сподіваюся, що в якийсь спосіб цей ( Read more... )

 (митр. Антоній Сурожський, уривок з книги "Ступени")

К смерти у меня отношение своеобразное. Я хочу объяснить, почему я к смерти отношусь не только спокойно, но и с таким желанием, с такой надеждой, с такой тоской по ней.

Первое яркое впечатление о смерти восходит ко времени моего разговора с отцом. Он мне как-то сказал, что я должен прожить так, ( Read more... )

 Яка це вічна пам'ять? Я не знаю... Хтось помер минулого тижня і місяця і я довго думала як це воно та душа зараз летить до Бога, як наші молитви можуть допомогти, чи допомагають... зараз не пригадую вже й хто помер. Для чого вічна пам'ять праведникові на землі? Для чого вона тому, хто був злодієм? Пам'ять вічна це для нас - тих, хто залишається ( Read more... )