Aug 10, 2011 09:30
Яка це вічна пам'ять? Я не знаю... Хтось помер минулого тижня і місяця і я довго думала як це воно та душа зараз летить до Бога, як наші молитви можуть допомогти, чи допомагають... зараз не пригадую вже й хто помер. Для чого вічна пам'ять праведникові на землі? Для чого вона тому, хто був злодієм? Пам'ять вічна це для нас - тих, хто залишається жити на землі ще якийсь час?
Плакатиму нині ввечері коли без цього вже ніяк-ніяк. Вчора і сьогодні я міцно обіймаю своїх найближчих, але найчастіше маю перед очима обличчя подруги Юлі, з якою ми співали в хорі і часто стояли рука до руки на репетиціях. Так от, моя вічна пам'ять про тебе, Юлю.
Це наш перший концерт в церкві на храмове свято. Я ще дуже непевно себе почуваю і боюся дивитися усім в очі, чемно вітаюся і сідаю на далекі крісла, щоб нікому не впасти в око. В мене ще свій психологічний "випробувальний термін", коли я приглядаюся і до мене також приглядаються. Я будую свої мисленнєві схеми, а тут ти веселим і таким безпосереднім голосом так радісно і просто мені розповідаєш про частинки свого життя. Така красива-красива дівчина з дзвінким голосом і так просто, без вступів, без умов ввела мене в коло хору. І після тої короткої нашої розмови я вже раптово і зовсім відкрилася на зустріч з Аксіосом. І скільки би не приходила на репетиції чи на Літургії, ловила твій енергійний погляд і щиро усміхалася у відповідь. Ці твої щирі розповіді про різне своє життя не раз рятували нас, коли на мене нападала мовчанка.
Я люблю твій голос. Такий незвичайно ніжний, дуже жіночний, особливо мелодійний. Такий довго не забувається, його так приємно слухати-слухати-слухати. Останнього разу ми поруч сиділи і розівчили партію другого сопрано. Обоє раділи. Я точно, я точно знаю, що тебе візьмуть до небесного хору без прослуховування. Справжні люди такі - зовні гарні, бо в них душа сяє, а ще в них гарний голос.
Ще я назавжди залишу асоціацію тебе з кавою Галкою, з недовишиваним весільним рушником (може, ти й довишивала, я не встигла запитати), напевно запам'ятаються твої слова про те, що справжня жіна має виглядати охайно і жіночно. Може хоч якийсь час спогади про тебе йтимуть зі звуками твого сміху (на звуки в мене добра пам'ять). Ти була доброю подругою, мені завжди хотілось бути поближче до тебе на всіх наших хорових зустрічах. Шкода, що я не завжди знаходила слова, щоб все тобі розказати. Але я страшенно радію цьому майже рокові знайомтства з тобою. Радію нашим розмовам в Гошеві, на вулицях Львова, коли верталися з репетицій, на самих репетиціях, на іменинах, на всіх різдвяних колядкових зустрічах, на Великдень.
Юлю, тепер молися за мене. Мені ще співати тут альтом і серцем і вчинками і думками. І хочеться добре, щоб так само вміти розсіювати тумани страху довкола.
друзі,
смерть