Вона вже тут. Осінь ( Read more... )

В.В. Воинов  (1882-1938)
"Мы"
Мы -- сыны равнины дикой,
Мы -- враги кривых путей,
Мы идем к мечте великой
Под веселый свист...полевого ветра.
( Read more... )

Сумніви, неначе болото
затягують,
Чому про щастя лиш мріють
і згадують?
Падають зорі, падають долі,
падають...

На перехрестях стоять
втомлені,
Мов непотрібні дерева
зламані.
Як ви потрібні зараз мені,
очі веселі,
очі сумні...

Мій час ще не настав ( Read more... )

Нам говорили, что мы позабыли дорогу к звездам ( Read more... )

Продовжую далі переписувати свої старі тексти і вірші. Нащо це роблю? Фіг його знає... Може тому, що кожен раз повертаюсь у свою молодість, кожен раз переживаю ті події, які спонукали мене написати вірш або пісню ( Read more... )

Ну що ж, такй перебіг подій, який продемонстрував "попєреднік" і "кровосися" Азіров передбачити було неважко. Цікаво, як же тепер Допа, Гепа і ко. будуть мотивувати свої прагнення до Тайожного Союзу. Про Янека не говорю, бо в нього вже ГРВІ почалось, але то лікарі для преси сказали. Я думаю, що у нього банальна діарея, в народі кажуть "срачка". Я ( Read more... )

Тихий дом под открытым небом ( Read more... )

«Брошенный окурок под ногой затух ( Read more... )

Якби мені настала вже пора вмирати ( Read more... )