Sep 11, 2018 18:57
Вона вже тут. Осінь.
Прийшла і вкрила
Вогненним прошарком
Оголеню стерню пристрасті.
Завіяла вітром і дощами,
Охолодила і заспокоїла
Два вулканічних потоки,
Один з яких вже вже охолонув.
Ярозумію чому хрущі
Гинуть на вогнищі:
Вони прагнуть до зірок,
Але зваблюються найлегшим.
...В осені є свій присмак
Спокою і божевілля,
Поділу чорного на біле;
Мабуть так комусь треба.
хандра,
Осінь,
вірші