(no subject)

Sep 11, 2018 18:57

Вона вже тут. Осінь.
Прийшла і вкрила
Вогненним прошарком
Оголеню стерню пристрасті.

Завіяла вітром і дощами,
Охолодила і заспокоїла
Два вулканічних потоки,
Один з яких вже вже охолонув.

Ярозумію чому хрущі
Гинуть на вогнищі:
Вони прагнуть до зірок,
Але зваблюються найлегшим.

...В осені є свій присмак
Спокою і божевілля,
Поділу чорного на біле;
Мабуть так комусь треба.

хандра, Осінь, вірші

Previous post Next post
Up