Одного літнього дня пощастило прокатитися корабликом по Дністру від Врублівців до гірла Студениці. Напевно, це - наймальовничіша ділянка Дністровського водосховища. Тут над берегами Дністра новисають дивовижні скельні останці і стінки, які переносять мандрівника кудись в Юту чи Арізону, і на декілька годин ти просто забуваєш, що знаходишся в рідній ( Read more... )

Одним з майських вечорів після важкого туристичного дня (в той день маршрут нехілий: Чернівці - Мамаївці - Лужани - Шипинці - Дубівці - Оршівці - Снятин - Ошихліби - Іванківці - Хлівище - Кіцмань - Валява - Бояни - Динівці - Хотин) я нарешті дістався Кам’янця. Цього дня пізно увечері до мене в Кам’янець повинні були приїхати мої київські друзі ( Read more... )

Останнє село буковинське село, з яким вас познайомлю, називається ЛОМАЧИНЦІ (перша згадка - 1650 рік, 2,1 тис мешканців). У 1760 році молдавський господар дарує Ломачинці разом з навколишніми селам бояринові Іордані Крупенському. У володінні Крупенських село перебувало до Першої світової війни. З цією родиною пов’язано декілька пам’яток, що ( Read more... )

Змушений констатувати, що місто СОКИРЯНИ (9,9 тис. мешканців), нажаль, є найНЕцікавішим райцентром Чернівецької області ( Read more... )

Назва села БІЛОУСІВКА (перша згадка - 1447 рік, 3 тис. мешканців), ймовірно, походить від першого власника села - феодала з українським прізвищем Білоус, який отримав поселення у власність відповідно до грамоти молдавського господаря. Але існує більш романтична легенда щодо назви села. Кажуть, що на місці сьогоднішнього центру села стояла гора, на ( Read more... )

Незабаром після Сербичан буде роздоріжжя: направо - до райцентру Сокиряни, наліво - до Непоротова та Новодністровська. Ми повертаємо ліворуч, минаємо Білоусівку і за селом Михалкове повертаємо праворуч до хутору ГАЛИЦЯ (0,115 тис. мешканців), що був частиною села Непоротова, частково затопленого під час будівництва Дністровської ГЕС. Тут, на ( Read more... )

Наступне за Романківцями село у напрямку до Новодністровська - СЕРБИЧАНИ (перша згадка - 1602 рік, 1,5 тис. мешканців). До Першої світової селом володіли поміщики Занги, які залишили після себе декілька пам’яток. Всі вони розташовані навколо сільських храмів, дорогу до яких вам із задоволенням покажуть мешканці села.


( Read more... )

Найбільше село Сокирянщини - РОМАНКІВЦІ (перша згадка - 1565 рік, 5 тис. мешканців). Деякі пов’язують походження його назви з галицьким князем Романом Мстиславовичем, хоча, більш ймовірно, що своєю назвою Романківці зобов’язані засновникові села Роману, який переселився на задністрянські землі з Поділля. З 1834 році Романківці становляться волосним ( Read more... )

Хоча Сокирянщина своєю природою нагадує попередній Кельменецький район, вона значно багатше за Кельменеччину на архітектурні та історичні пам’ятки. Перше село на шляху до райцентру - ГРУБНА (1,8 тис. мешканців), є одним з поселень старообрядників, відомих нам з подорожей до Білої Криниці (Глибоцький район) та Липованів (Вижницький район). Від траси ( Read more... )

В двох кілометрах від дороги на Комарів лежить придністровське село, назва якого цілком передбачена - ДНІСТРІВКА (Кельменецький р-н, 1,1 тис. мешканців). Землі навколо поселення з тодішньою назвою Рестео-Атаки у 1756 році придбав у турків молдавський господар Григорій Гіки, подарувавши їх своїй донці - княгині Марії. Тоді ж за допомогою Марії ( Read more... )