Помітила дивну тенденцію: пам'ять найчастіше лишає на своїй поверхні негатив, а класні миті ховає десь так глибоко, що, в більшості випадків, без сторонньої допомоги пригадати їх не вдається. Тож, вирішила спробувати занотовувати хоча б частину позитивних подій.

НАОНІ.

Національний академічний оркестр народних інструментів України. Раніше я про ( Read more... )

"... - Каву будеш?
- В сенсі?
- Питаю, каву будеш?
- ??
- Ти не приїдеш, та ми вип'ємо разом кави зараз. Я зробив на двох..."

Колись давно. Десь далеко. На іншому кінці дроту. На іншому кінці країни. В іншому вимірі.

Привези мені мир. Перешли електронною поштою ( Read more... )

Я крім тебе не маю нічого ( Read more... )

Сьогодні ввечері дорогою додому зі мною відбулося дещо, про що я не змогла не написати.

В кінці вагону трамваю стояло двоє чоловіків віком років до сорока. Один з них, трохи нижчий та худіший, з розчервонівшимся  обличчям, синіми очима та чорними пальцями, був помітно напідпитку. Другий дещо вищий, міцніший та зовнішньо трохи молодший, з добрим, м ( Read more... )

Сину мій, ти не один, просто знай, що є місце в світі ( Read more... )

За цей тиждень всередині всіх нас сталися неповоротні зміни ( Read more... )

Думаю, багато хто останніми днями відчув на собі, як це - увісні робити все те, що ти робив до того, як ліг. Сон змішується з реальністю і майже не є відпочинком, довго проспати не вдається через галас навколо, прокидаєшся розбитим, але й спати вже не хочеться. Потроху приходить усвідомлення того, що відбувалося останні три дні, знайдені нові ( Read more... )