Сину мій, ти не один

[and_andorra]

Сину мій, ти не один, просто знай, що є місце в світі,
Де в найтяжчу з лихих годин тобі двері завжди відкриті.

Сину мій, я - земля твоя, на казкові малюнки схожа,
Тільки казки в мені вже нема, її вкрали пусті перехожі.

Сину, я не чужа тобі, я з тобою і в щасті, й в муках,
В передсмертний останній подих я триматиму тебе за руку.

Сину мій, не забудь мене, бо тоді я, мов квітка, зів’яну,
Бо не лишиться в квітки мрій - їх задушать жорстокі бур’яни.

Сину, прошу, пробач мені: те, що квола я і вразлива,
Те, що ділять мене назавжди берег правий і берег лівий.

Та хоч ти не рубай мене і не знищуй мого коріння,
За рахунок моєї плоті ти не збільшуй свої володіння.

Сину, знову кати прийшли, тільки колір вони поміняли!
Половину братів твоїх вже під ноги вони підім’яли!

Сину, прошу, ти очі відкрий! Чом не бачиш ти їх злодіяння?
І за чесні думки свої чом ти терпиш їх злісні карання?

Сину, прошу, себе захисти, я тебе захистити не в змозі.
І за це ти мене прости, та не йди ти по хибній дорозі.

Сину, зброю до рук увізьми і нічого-нічого не бійся.
Бо як згинеш в тяжкій боротьбі - завжди в пам’яті моїй лишишся.

Сину, ти до останнього бий, бо немає вже чого жаліти,
Врешті-решт, сину, ти зрозумій - за тобою стоять твої діти!

Сину мій, ти не один, просто знай, що є місце в світі,
Де в найтяжчу з лихих годин тобі двері завжди відкриті...