Ми ніколи не станемо такими, як були до цього
За цей тиждень всередині всіх нас сталися неповоротні зміни.
Коли на твоїх очах за кілька метрів від тебе люди падають замертво, коли впритул стріляє з рушниці тварина в плямистому синьому камуфляжі, коли без жодного захисного спорядження біжиш з лікарем до палаючих барикад, коли слухаєш розповідь знайомого, який впізнав на одному з накритих з головою тіл знайомі черевики й, відкривши, побачив друга, з яким лише вчора приїхав до столиці…
Коли стає страшно від того, що от-от втратиш розсудок від усього побаченого.
Коли не витримуєш і повертаєшся до безпечної будівлі, де немає практично жодної вільної хвилини, бо скрізь повно роботи.
Коли після кількох безсонних діб сил вже практично немає, та заснути все одно не вдається…
Розумієш, що вже ніколи! Ніколи! Ніколи ти не станеш таким, як був до цього.
Коли на твоїх очах за кілька метрів від тебе люди падають замертво, коли впритул стріляє з рушниці тварина в плямистому синьому камуфляжі, коли без жодного захисного спорядження біжиш з лікарем до палаючих барикад, коли слухаєш розповідь знайомого, який впізнав на одному з накритих з головою тіл знайомі черевики й, відкривши, побачив друга, з яким лише вчора приїхав до столиці…
Коли стає страшно від того, що от-от втратиш розсудок від усього побаченого.
Коли не витримуєш і повертаєшся до безпечної будівлі, де немає практично жодної вільної хвилини, бо скрізь повно роботи.
Коли після кількох безсонних діб сил вже практично немає, та заснути все одно не вдається…
Розумієш, що вже ніколи! Ніколи! Ніколи ти не станеш таким, як був до цього.