Як відомо, гідність дається важче, ніж будь-що. Виходить, маючи і підтримуючи власну гідність, індивід подекуди мусить відмовлятись від особистої вигоди, комфорту, і навіть діяти, коли жлоб і хуторянин можуть спокійно відлежуватись.
"тримати в собі і захищати свою гідність. Вона така важка, але така вередлива, що її потрібно задовільняти щохвилинно, і не давати приспати. Вона незручна і надокучлива, як понос. Коли ви інвестуєте в неї (час, сили і кошти), ви не зможете жити інакше."
Ця програма занадто вимоглива для пересічного українця, представника "мас". Але важливо, щоб її прийняли й виконували ті 10-15 відсотків населення, яких можна приблизно вважати "qualified minorities" (чи то пак "елітою", якщо завгодно). А до 10-15 відсотків теоретично можна достукатись через блоґи, соцмережі, статті в ЗМІ, книжки та івенти. Тому ваші пости, думаю, не провалюються в чорну діру.
Мені дуже цікаво придивлятись до самоорганізованих скупчень отих "людей із гідністю": коли люди різних бекґраундів, професій і ідеологій неформально об"єднуються на ґрунті небайдужості та моральної гігієни. Цікаво стежити, як вони спілкуються, куди ходять, що роблять разом. Адекватних, не вражених совком і поміркованих людей так мало, що кожне їхнє зібрання стає оазою. Хотілось би, щоб таких оаз було більше в офлайні, щоб ці люди не почувались ізольованими й могли разом культивувати гідність та адекватність.
я теж цього прагну. більше того, намагалась кілька разів організувати, але потім заглохло. багато хто виїхав, до того ж - якщо не з України, то принаймні, з Києва.
о, так влучно сказано, я тепер розумію, що саме так ("городская сумасшедшая") виглядаю для свого оточення, коли проповідую їм: почніть з себе, не давайте взяток, не гадьте у під"їзді і на природі, вимагайте чемного поводження від продавця... Дивляться як душевнохвору і знов про яника і тюльку труть(((
Мене теж дивує, наскільки більшість українців зациклена на високій політиці. Імхо, українські ЗМІ забагато часу присвячують трансляції президентсько-міністерських морд. Можливо, одна з причин цього - сильна централізація влади і занадто обмежені, як на мене, повноваження регіонів.
одна і єдина причина - ЗМІ не є незалежними, і взагалі, українськими, і їх політика не може, буквально, бути проукраїнською. перебуваючи на рівні профанації і качки, ЗМІ, тобто їх очільники зацікавлені, щоб споживач інформаційного потоку був дещо імбіцильнім. а інакше, чи існували би ЗМІ в поточному вигляді, якби різко підвищився відсоток обізнаних, вимогливих і відповідальних громадян? чи даремно Коломойський вкладав гроші в ЗМІ, скуповлюючи найменші газетки формату "гірчичного листка"?
я не розраховую на "відмітки" типу "пєрвий нах", але згодьтесь, іноді автору хочеться побачить, як читачі оцінюють його слова. в цьому перевага блогу - коли ти пишеш в газету чи журнал, ти не маєш прямого відгуку від читача. саме тому, куди б я не писала, і навіть за гроші, що в принципі, вигідніше для мене, я завжди "найсмачніше" залишаю для блога. крім того, завдяки блогу мене знають більше і ширше, ніж автора імярєк такого-то журнала чи сайта.
і часом враження таке, що уже нікому до біса й не треба, немає читача, немає відгуку, тільки вопль вопіющого в пустелі.
я би в ідеалі, хотіла, щоб цей блог став не монологом, а опцією для обміну думками, нормальної дискусії, а не пасивного соплежуйства і компліментарності до автора чи висловленого.
а дівчата-студентки так налаштовані насамперед тому, що саме це їх спонукало піти в юристи. чесно кажучи, якби я зараз поступала, я б на юридичний і економічний не пішла б ніколи. дипломованих юристів кругом, як собак нерізаних, і що їх більше, то більший демпінг на послуги, більше помилок, більше хабарництва і рєшалова. на якість кадрового складу це позитивно не впливає аж ніяк.
корупція в системі освіти жахає. стикнувшись з розцінками за залік, іспит, диплом студент уже не може сприймати майбутню кар'єру інакше, аніж необхідність "відбити" витрачене, і нахапати, поки є можливість, якнайбільше. думаю, з того треба починати. студенти бояться викладацького проізвола, не гуртуються разом і не виступають за свої права, незважаючи на платну освіту. в цьому теж корінь проблеми корупції у ВИШах. відсутність прозорої системи оцінки - запорука тому, що кожен студент боїться, що його можуть "просто" завалити на іспиті за його "неслухняність".
Comments 37
Ця програма занадто вимоглива для пересічного українця, представника "мас". Але важливо, щоб її прийняли й виконували ті 10-15 відсотків населення, яких можна приблизно вважати "qualified minorities" (чи то пак "елітою", якщо завгодно). А до 10-15 відсотків теоретично можна достукатись через блоґи, соцмережі, статті в ЗМІ, книжки та івенти. Тому ваші пости, думаю, не провалюються в чорну діру.
Reply
Reply
Reply
Reply
влучно сказано, я тепер розумію, що саме так ("городская сумасшедшая") виглядаю для свого оточення, коли проповідую їм: почніть з себе, не давайте взяток, не гадьте у під"їзді і на природі, вимагайте чемного поводження від продавця... Дивляться як душевнохвору і знов про яника і тюльку труть(((
Reply
Reply
Reply
а інакше, чи існували би ЗМІ в поточному вигляді, якби різко підвищився відсоток обізнаних, вимогливих і відповідальних громадян?
чи даремно Коломойський вкладав гроші в ЗМІ, скуповлюючи найменші газетки формату "гірчичного листка"?
Reply
Reply
Reply
в цьому перевага блогу - коли ти пишеш в газету чи журнал, ти не маєш прямого відгуку від читача.
саме тому, куди б я не писала, і навіть за гроші, що в принципі, вигідніше для мене, я завжди "найсмачніше" залишаю для блога.
крім того, завдяки блогу мене знають більше і ширше, ніж автора імярєк такого-то журнала чи сайта.
і часом враження таке, що уже нікому до біса й не треба, немає читача, немає відгуку, тільки вопль вопіющого в пустелі.
я би в ідеалі, хотіла, щоб цей блог став не монологом, а опцією для обміну думками, нормальної дискусії, а не пасивного соплежуйства і компліментарності до автора чи висловленого.
Reply
корупція в системі освіти жахає. стикнувшись з розцінками за залік, іспит, диплом студент уже не може сприймати майбутню кар'єру інакше, аніж необхідність "відбити" витрачене, і нахапати, поки є можливість, якнайбільше. думаю, з того треба починати.
студенти бояться викладацького проізвола, не гуртуються разом і не виступають за свої права, незважаючи на платну освіту. в цьому теж корінь проблеми корупції у ВИШах. відсутність прозорої системи оцінки - запорука тому, що кожен студент боїться, що його можуть "просто" завалити на іспиті за його "неслухняність".
Reply
(The comment has been removed)
вітання вашому татові)
Reply
Leave a comment