сумніви

[zzzulfiya]

 вчора я ісполняла кармен-сюїту в одному київському районному суді, оскільки представляла інтереси дружини в справі про розлучення. собою я була задоволена, тому що дещо в інтересах і чоловіка було зроблено: угрюмий нинє живущій з мамою бобиль (хоч де-юре він і не бобиль) дроґнул і серце його злегка растопирілось, якщо не сказать, розтопилось. 
я не

Comments

[protopt]

іноді може здатися, що раз не коментують - значить не цікаво. Так от, може це і не актуально, але про всяк випадок хотів би зауважити протилежне - вас дуже цікаво читати.

А щодо сумнівів - я думаю, багатьом людям катастрофічно бракує впевненості, що з кохання починається шлях до безумовної любові, що руха сонце і світила, і якщо ви поощряєте її в них, то це дуже добре, навіть якщо ця впевненість - майя і ілюзії.

[zzzulfiya]

дякую

тут, бачите, є нюанси. тому що з кохання людина часом стає неадекватна і здатна не тільки созідать. в деяких людях емоції пробуждають і деструкцію, якщо приміром, об'єкт не кохає у відповідь. це приносить біль, страждання і т.п.

[gulan_du]

чудово, що Ви так ставитеся до людей і втілюєте своє ставлення в практиці. я теж так хочу діяти, але поки ще побоююсь. страшнувато проявляти щиру любов до ближніх в практиці.

[zzzulfiya]

абсолютно ні. ненависть проявляють люди без страху, охочіше, то чому б не проявити зараз любов, адже всі ненавидять, але не всі чомусь люблять. для мене це був завжди парадокс.

[r0mn]

прекрасний допис. І як на мене, то найголовніше є під катом:
"багато пар не розійшлося і не завдавало б один одному тривалого болю, якби десь на їх орбіті була авторитетна для них людина".
Правильно і така "людина" вже давно є. Коли береться шлюб, то він береться перед Богом. І церква про шлюб насправді дуже добре тлумачить, що це означає, яка відповідальність існує для обох та що є основним.
(лише не подумайте, що я якийсь "проповідник" чи надто релігійний, хоча, можливо, не завадило б).

[zzzulfiya]

Не зважаючи на мудрість, яка розкидана горошинами у релігійних писаннях, релігія не звільняє свідомості, оскільки із заповіді народжується догма, якщо релігія своїм інструментом визначає найперше страх божий. Бо страх - поганий вчитель, хоч і працює з примітивною свідомістю найдієвіше і найкраще

[r0mn]

я не думаю, що це якась розкидана мудрість. насправді в християнстві все дуже цілісно. ми лише цього не знаєм і через свою уявну мудрість наперед відкидаємо. та все зводити лише до заповідей є надзвичайно примітивно. до страху -- тим більше. це лише московські попи зі своєю "церквою" кивають на страх божий, що є дуже тупо.
Ніцше може і класний модний фільозоф, але в питаннях сім'ї він далеко не авторитет, якщо не навпаки.

[burkovska]

іноді виявом абсолютної любові до дружини є негайно підписані папери про розлучення:)
і вобщє, я впевнена, любов - це не те "я хочу аби ти...(був десь поруч/ відповідав мені взаємністю/приязно до мене ставився/ приймав моє кохання)", любов - це "ти є, і цього достатньо", це відчувати радість від споглядання волошок у полі, не прагнучи їх зірвати і привласнити.
А подружні пари, мені здається, просто не вміють взаємодіяти, адже будь-якого ближнього ( з сусідами простіше, вони хоч за стінкою, а от муж весь час крутиться перед носом) спочатку треба возлюбити, а потім підтримувати в собі це почутя. Звосім складно з цим у людей, у котрих нема любові до себе, адже тільки з неї все справжнє і починається, а решта "любовєй" - це пристрасть, жалість, почуття обов"язку або ж споживацтво, зрештою.

[zzzulfiya]

якраз негайно підписані папери в цьому випадку були проявом ненависті і бажання завдати додаткового і тривалого болю. справа не в паперах, а в ставленні до дружини як до речі, і до дитини як до речі. і вирішення самостійно, що буде для них кращим.

[burkovska]

я ж сказала - іноді. я вам вєрю)))