я сьогодні била мужика в метро.
їду на Поділ, нікого не трогаю, з книжкой, шапочка, шаличок, спідничка тоєсьоє. заходять два пацанчіка з двома дівчатами-однолітками. старшокласники, швидше за все чи студенти 1 курсу. пацанчики сідяють біля мене, дівчата стоять - нема де сісти. пацани починають грати на плей-фігні соні, увлєчьонно. ахуєвші їх
(
Read more... )
Comments 4
Reply
Легіню з фіолетовим поглядом всячєскіх благословєній.
Reply
Досить часто стаю свідком або учасником ситуацій, коли треба вчинити так само, але мені стрьомно. Страшно, прямо кажучи. Проте дивуюсь мужикам: стільки неподобства навколо, а вони навіть зауваження неспроможні зробити. Пощастило тобі з контингентом у вагоні. Зрештою, їм також - випала нагода відчути себе справжніми чоловіками.
Reply
Reply
Leave a comment