про дружбу і довіру

[zzzulfiya]

Двоє людей, яких я вважала друзями, кожен по-своєму зрадили, але не просто зрадили, зробили з насолодою боляче. Це за два останніх тижні.

Я коли бачу Кіпіані, завжди щємлю його, хоч воно і без того жалюгідне. Не хочу бачить цього мудака знову, як і дивитись на будь-якого іншого, сфальшував щодо всіх одразу, - нахуй на задворкі, міси гівно. Ні, воно

Comments

[whatsoeverr]

мустафа (безвідносно до ситуації) у мене довіри не викликає і я думаю блізок час, коли вспливе щось подібне в його контексті. той факт що він досить непебірливий у зв*язках тому є тільки підтвердженням.

[zzzulfiya]

в сортах гівна перебирати важко.
думаю, він проживе і без нас, як і ми без нього)

стосовно життєвих ситуацій, вся "дружба" стає очевидною тоді, коли ти хворий, без грошей, гонім, і треба десь переночувати. одразу у найближчих і найдальших погіршуються житлові умови, ну прямо так, що розумієш, що тобі ще пощастило і ти в шоколаді.

[zzzulfiya]

з вашою оцінкою погоджусь.

[seems_to_be]

я все більше схиляюся до думки що журналістів треба взагалі уникати у громадських справах, або мінімізувіти їх внесок до власне комунікацій, бо зазвичай в кінці виходить "всі підараси а я Д"Артаньян" або "ну я ж казав..."