Майже прочитала перекладену Ірванцем книжку Януша Ґловацького "З голови". Це автобіографічні нотатки. Читати більш-менш цікаво, але відчувається, що автор - мудак і егоїст, що гордиться не тим, що написав кілька чорнушних п'єс, а тим, що їх колись поставили в самому НюЙорку, і з того живе й досі
(
Read more... )
Comments 10
Ще інше порівняння напрошується: книжки фентезі в таких "хавал" переважно не користуються популярністю, бо "що там від життя?". А мене мучить питання: яке ЖИТТЯ в чорнусі? І навіщо себе оточувати таким життям? Історії мало?
Reply
все збочено із-за того, що попит формує продавець, а не потреба.
з іншого боку, людям приємно переконатись, що є гірші, і що вони іще нічо так живуть.
звісно, люмпен такі книжки не читають. жиди по Марксу підсовують їх родовій аристократії, щоб викликати у них комплекс провини за інакше життя завдяки історично накопиченому капіталу і експлуатації люмпена. не думали змінить порядок, - "інакше все це бидло хлине у ваші домівки". так що краще відкупитись - фінансувати фонди, кампанії, доброчинність. тобто тупо відстібать на общак.
Reply
хоча, я згідна з Вами щодо того, що т.зв. аристократія (а у випадку України я б гроворила про людей з грішми. аристократії в нас майже не залишилось, але друге покоління забезпечених людей вже починає отримувати внуків) дуже охоче ведеться на бестселери і т.п.
Reply
Reply
в решті - згідна з Вами.
Reply
Reply
найліпше то мабуть самій читати.
Reply
Reply
ЗІ. Слухайте, це ж здається про книгу О.Бойченка я від Вашого допису і дізналась, та придбала і читаю зараз з насолодою :))))
Reply
Reply
Leave a comment