торік у новорічну ніч Сашко мені освідчився. я навіть не припускала, що в цю - ми будемо не разом. тому готова була штурмувати їхню військову частину у десні і грозилася влаштувати теракт, якщо нам не дозволять побачитися. та остання надія була розчавлена, коли Сашко опинився у шпиталі. наближення свята лише загострювало відчуття смутку ( Read more... )

учора повернулася зі Львова, де мій десантник складав військову присягу. довго шукала його поглядом і ледве розпізнала, без такої любої бороди, вусів, чорного густого волосся... смішний і мужній. а коли він (людина, яка народилася й усе життя прожила у росії) почав співати український гімн - у мене серце мало не луснуло.

( Read more... )

не сип обіцянки тисячні,
у кожного своя карма є.
у мене затримка місячних,
Тебе - забрали в армію...

я ще довго стояла на пероні, поки залізниця не стихла, після того, як "ужгород-харків" зник із шматом мого життя у своєму вагоні. всього-навсього аж цілих дев*ять місяців! дев*ять місяців - це так мило. ми могли б одружитися, купити квартиру, народити ( Read more... )

восени моє кохане хлоп'я поповнить лави збройних сил України...

дурак! я нікого не хочу,

kozarenko88 ‎(23:48):

бо кращих за тебе у світі нема!!

ясно??

kozarenko88 ‎(23:48):

ти - мій ідол, ідеал, будда, крішна, альфа і омега...

Сашко ‎(23:48):

Не вижу причин спорить
( Read more... )

от чому?! чому іншим кохання надає крила (чи то редбул?), а мені - заважає працювати??

знову не встигаю на першу пару. відправила чоловіка на іспит, а сама, обійнявшись пледом, п*ю чайок з квіточками. і відчуваю, що настала зима, коли квіточки бувають лише на продаж і в чаї.
те, що випав сніг ми зауважили лише пізно вночі. і все ж знайшовся один перехожий, котрого, певно, подивувало, що двоє вибігли [з салону краси] на сніг босими ( Read more... )

коли хочеться для Нього виколупати усе насіння з кавуна, - це кохання??

...твої сильні плечі оголені,
і щоки колючі, неголені,
і очі твої - краплі дьогтю,
і любиш так довго за двох ти

от чому ми часто закохуємось не у тих, а тих уперто ігноруємо??
а потім, болісно розчарувавшись, починаєм прозрівати, іноді уже запізно...
сьогодні моя знайома вийшла заміж за хлопчину, який був закоханий у неї ще зі школи, і пережив сто п' ( Read more... )

скоро ми станемо достатньо чужими,
аби не ображати друг друга...