у мене загострення. так буває після кожного разу, коли бачуся з Ним. моя любов завжди виражається і у фізичних симптомах. тепер мене так ломить, у грудях все стискається, пульсує.. не можу налаштуватися на роботу, сконцентруватися, просто перемкнутися. усі речі нагадують про Нього, усі пісні - про Нього, вірші - про Нього, усе моє життя - про Нього ( Read more... )

оо, цьогорічний великдень дуже мені виснажливий. три дні удома і 12 хрещеників, яких я, за сільською традицією, мушу відвідати у свято та ще й кожному подарунок купити (а це, між іншим, півзарплати). як наслідок, при неймовірній кількості спожитого всупереч законам природи, я схудла на півтора кг, відтак важу 49 і почуваюся, як той "уставший слон ( Read more... )

як би то так подякувати людині, шоб не послати її за таку непрошену допомогу, наслідки якої ше довго розгрібати? нетямлюся від люті, коли зі своїми благими намірами без мого відома втручаються у мої справи, і зі щирим бажанням посприяти/захистити насправді роблятьблять іще гірше. та найприкріше те, шо я просто не знаю, як мені реагувати. як сварити ( Read more... )

фсьо! от зара лягаю спати, а від завтра починаю дипломну!!
жжжирні видалися вихідні, хоч і дещо позапланово-несподівано-непередбачувано-неконтрольовані... я ж бо збиралася і збирала бабло на візит до lytvyn , та не так сталося, як гадалося. ну нічьо, надолужимо!
з понеділка - я знову хороша:)

...І хрестики, й дукачики,
й намиста разочок
Яриночці, і червоний
з фольги образочок...
(Т. Шевченко)

не люблю людей із моїм іменем. якось так мені видається, що воно таке лиш моє, що коли воно в інших, то уже крадене. усі ярини, котрих я знаю - дури (задуматись?). а ще не люблю, коли, недочувши при знайомстві, називають потім ірою, або, ще гірше, ( Read more... )

 як же паскудно без Тебе, а надто, коли сиджу у невипраному після твоїх позавчорашніх обіймів одязі, так, ніби одяг може всотати обійми. якби Ти знав, як мало Тебе раз на місяць ( Read more... )

я - мазохістка

чи то погода ця дурна, невизначена чи магнітні бурі... якийсь упадок сил і небажання працювати.
вже п*ять днів без коханого... думала все собі попідганяю, курсову напишу... і шо, ніфіга у мене не виходить сублімувати!! приходжу в порожню квартиру, намагаюсь заснути в порожньому ліжку, зрештою не висипаюсь (я думала, шо із ним не висипаюсь;) і ( Read more... )

ех... як казала одна з героїнь вуді алена:
лише невтамоване кохання буває романтичним.

у мене за вікном - старий виноградник. лоза повилася балконами, і в мою шибку заглядають торішні грона. узимку вони вкривалися кришталевим шаром льоду, і ледве трималися важкими конусами на тонесеньких хвостиках. одного разу вночі я визирнула у вікно, а вони, ледь підтанулі, виблискували на світлі з вокзалу, наче інкрустовані коштовними пилинками. ( Read more... )