(no subject)
як же паскудно без Тебе, а надто, коли сиджу у невипраному після твоїх позавчорашніх обіймів одязі, так, ніби одяг може всотати обійми. якби Ти знав, як мало Тебе раз на місяць...
досі сиджу в офісі, знаєш, тут добре вночі, коли нікого нема, можна курити ментоловий вог', слухати всяку полозкову, ридати - і ніхто-ніхто не дізнається! а наступного дня, знов удавати незворушну, злегка цинічну, завжди скептичну, майже ферумну леді...
досі сиджу в офісі, знаєш, тут добре вночі, коли нікого нема, можна курити ментоловий вог', слухати всяку полозкову, ридати - і ніхто-ніхто не дізнається! а наступного дня, знов удавати незворушну, злегка цинічну, завжди скептичну, майже ферумну леді...