А я,
я незаймана дівчина, сама по собі...
без поцілунків на солодких вустах, коли вночі ім'я твоє шепотіла,
без ранкового сонця, що прокидалось в обіймах, а тіло тремтіло,
без солоних сліз в моїх сірих очах, що без тебе лелися рікою.
Чому,
чому не гріються більше холодні лодоні тобою?
Серце...
колись воно билось від щастя, а зараз,
а зараз від болю...
(
Read more... )