Дешеві сумні радощі

[who_jak]

Завтра день народження мого шкільного друга. Направду, ми тепер вже майже не спілкуємось. Бачимось рази 4 на рік. Але.. Святкування його бьоздею завжди мало такий щемкий відтінок: от зараз ми гуляємо, а ще зовсім трошки, ще от-от, ще пару разів заснути і прокинутись - і... бац! ти у школі. І прощавай літо, канікули, безлад, відсутність режиму

Comments

[hector_von_kyiv]

Я це по-справжньому відчув лише 3 роки тому (бо до того все життя тривало виключно в режимі навчальних закладів): 1 вересня нічого не означає! Це просто іще один день...

[who_jak]

так, я теж згадав про славних знайомих освітян :)

Re: бай зе вей

[who_jak]

ну, про це якось мені не думається :)

[svynia]

Андріан Моул є українською?

[hector_von_kyiv]

Немає. Я планую зробити :)

[svynia]

плани не рахуються...
зробиш - свиснеш

[hector_von_kyiv]

Обов'язково.

[banderivka]

я сьогодні, коли йшла парком, відчула запах осені і "першого вересня". Мені постійно перед першим вересням повітря якось не так пахло, вже не літом, а осінню.
Занюхала я це сьодні і шось на мене аж ностальгія за школою напала.

Во во

[nazarbay]

В мене теж таке останніми днями,... якесь таке передчуття нових подій.. нових знайомств

Re: Во во

[who_jak]

ух ти! цікаво :)
у мене щодня мінімум 5 нових знайомств :)))

[katrusyk]

торік 1 вересня я дуже тішилася - перше в житті вільне 1 вересня (сорі за мимовільний каламбур) після 16 років освітніх поневірянь! того дня саме була у Львові, - проїздом в Карпати - їхала в трамваї і злорадно реготала, споглядаючи у віконечко школярок з квітами і білими бантиками :)) цього року вже не так сильно ковбасить.

[who_jak]

ну та, зовсім не ковбасить, це як моторний стереотип: знаєш, що електроенергії нема, але все одно рука тягнеться до вимикача/вмикача