П’ятничний ранок зігрівав вересневими промінчиками і маючи час та бажання на вирушив на північ Тернопільської області - у мальовниче містечко Кременець, яке знаходиться у 70-ти кілометрах від регіонального центру.
Вже після трьох хвилин стопу мені зупинила іржава копійка, водій якої провіз мене кілька десятків кілометрів.
Траса М-19 з Тернополя на Київ, Луцьк та Рівне
1.
Півгодини очікування і я їду разом з парочкою з Шумська (містечка на півночі області). Ще хвилин з 40 і я у Кременці
2.
У Кременці живуть близько 20 тисяч жителів і тут є міський транспорт - маршрутки за 3 гривні, при тому, що у обласному центрі проїзд 2,5 гривень. Напевно така ціна у провінції обумовлена відсутністю конкуренції з боку тролейбусів.
Власне на фото кінцева «Вулиця Вишнівецька» - саме тут йде розгалуження на Тернопіль, Шумськ та Дубно.
3.
Кременець, як і північ Тернопільщини, це вже Волинь.
З архітектурної точки зору місто разюче відрізняється від обласного центру, адже з 1795 року Кременець належав Російській імперії і як на інших волинських землях тут у більшості домінує православ’я.
У Кременці купа церков - за своїм стилем більше подібних до луцьких, ніж до тернопільських.
4-6.
Містечко просто таки тоне у квітах - тут є розарій та ботанічний сад
7.
Магнітики та інші пам’яташки раджу братии у крамниці на центральній вулиці
8.
Найкращою архітектурною цікавинкою містечка є костьол Єзуїтів - колишня ліцейний храм
9.
У будівлях навколо неї нині знаходиться педагогічний університет. Всередині все доволі скучно - «радянський стайл» з фарбою та побілкою
Портал у внутрішньому дворику універу
11.
Проте старовинний дух мені таки вдалося знайти - раптово зайшов до ресторанчику «Брадо» у торці будівлі вузу. Атмосферу тут насправді домашня! Власниця закладу Наталя казала, що на створення кафе її надихну Львів.
- Хотіли зробити щось затишне! - казала вона.
І дійсно, вийшло, чи не так?
12-13.
Гарна машина поруч із універом
14.
Кременець буденний - випрані речі, тести на вагітність та сателіти
15.
Сірі дахи та пагорби
16.
Ще одне місце списку Must see у Кременці, яке чомусь стало непомітне для блогерів, є музей Юліуша Словацького. Цей відомий польський поет народився і провів тут частину свого життя. Власне, не скажу, що я великий поцінував мистецтва чи культури Польщі, але у будинку, де народився Словацький дуже добре відчув атмосферу тих часів. Чого варті хоча б меблі. У реконструкцію музею поляки вклали не один мільйон гривень.
17-21.
Від Кременця польського до Кременця радянського - зверніть увагу на зображення дитини
22.
І наостанок головна пам’ятка містечка - гора Бона та замкова гора. Якщо ви не місцевий чи не з місцевими, то аби не загубитися ліпше підніматися уздовж автомобільної дороги - з головної вулиці Кременця є вказівник.
23.
24.
По дорозі купа колоритних будинків - мені найбільш сподобався дерев’яний з черепицею на двох господарів
25.
На пагорбі росте чудовий бор і у повітрі відчувається різкий, але приємний аромат сосен
26.
Біля входу до руїн музеї продають сувеніри серед яких каміння - кремінь, який нібито очищає воду. У самому Кременці його вже не лишилося, а тому привозять з навколишніх сіл. Для господарів він більше «шкідник», бо на камінні нічого ж не росте. Пачка коштує 10-ку, а один камінь - три гривні.
27.
За вхід до руїн ще треба заплатити 5 гривень (студентам 2, а дітям 1 гривня). Видають квитанцію і кажуть, що ті гроші йдуть на прибирання території. Дівчинка, яка була на касі, розказала цікаві історії. Дивна назва гори Бона пішла від імені дружини польського короля, котрій належали ці землі. За легендами, коли вона була на замку, то наказала збудувати шкіряний міст який не витримав навантаження її карети та обірвався. Бона вижила.
Зараз від замку лишилися лише руїни. Фортецю, до речі, брали лише раз - під час козацького повстання Максима Кривоноса.
28.
Саме ці ворота та міні герб Волині (хрестик на червоному фоні) зображені на гербі вже самого Кременця
З замкової гори відкриваються чудові види на містечко
29.
Колоритна вулиця Словацького на якій знаходяться цікав будиночки, мури та власне музей польського поета
30.
Центральна вулиця міста як і є трасою на Київ через Дубно. Пагорби праворуч - кременецькі гори, такі собі міні-Карпати
31.
Вид на північний схід
32.
Отже, у Кременці є гора з чудовим сосновим бором, музей Словацького заставлений декоративними меблями, колоритна кафешка «Брадо», купа старовинних церков, ботанічний сад та кременецькі гори.
Сюди їде купа транспорту з Тернополя - напрямок на Дубно, Луцьк, Рівне та Київ. Кажуть, зупинитися можна у готелі «Старе місто».
Поруч з Кременцем (40 кілометрів) знаходиться
замок у Дубно та
тараканівський форт.
Файне місто Тернопіль очима туриста Розділені Збручем: галицький Підволочиськ та подільський Волочиськ Містечко Скалат: замок чотирьох веж, неоготичний костьол та затишний парк Чортків - суміш Бельгії та Польщі Село Устечко на Дністрі: каньйон, літні краєвиди та стрибки з мотузкою Південний оазис Тернопільщини: червона земля, містичні вежі та найвищий водоспад України