Містечко Мозирйе у 70-ти кілометрах від Любляни
Вже десятий день знаходжуся у Словенії і трохи дізнався про місцеве життя. Але спочатку - невеличкий вступ.
Повноцінна країна у мініатюрі
Словенія - невелика держава, за розміром та населенням менша за Донецьку область. Не дивлячись на це, тут є певні частини зі своєю природою, традиціями та акцентом.
У країні я б виділив чотири характерні регіони. На сході, поруч з Угорщиною знаходиться пологе Помуря, у центрі (разом зі столицею Любляною) переважає горбиста місцевість, на північному заході можна помилуватися Юліанськими Альпами, а з заході країну омиває Адріатичне море (правда, довжина скромного словенського узбережжя усього 30 кілометрів).
Якщо поглянути на мапу країни, то вона чимось нагадує курку.
ЄС та євро
На сьогодні Словенія - найбільш розвинена країна з держав колишнього соцтабору. За статистикою вона
обігнала навіть Іспанію, Італію та Велику Британію.
Слов’янська держава на відмінну від Хорватії, Боснії чи Сербії майже не зазнала втрат від розпаду Югославії. Країна закінчила війну (якщо так можна сказати) вже за 10 днів від її початку.
У 2004 році Словенії стала членом Європейського союзу, а у 2007-му країна перейшла на євро.
До речі, місцева молодь не особливо то й розбирається у заморській політиці. Майже всі з ким говорив, дивувалися, коли їм ставало відомо, що Україна не член ЄС, а для поїздок сюди нам потрібна віза.
Власне, самі пересічні словенці переваг від введення єдиної валюти не побачили. Після переходу ціни зросли на половину. А деякі товари подорожчали удвічі, наприклад, морозиво.
Скільки заробляють і які тут ціни
Мінімальна зарплата у Словенії зараз складає 640 євро - на руки людина отримує близько п’ять сотень. Студентам платять по 3 - 5 євро за годину праці.
У Сербії, куди за часів Югославії йшли гроші, зараз мінімалка близько 300 євро. Тому до Словенії приїжджає багато заробітчан з колишніх братських республік. Самі ж словенці їдуть заробляти до Австрії чи Німеччини.
Що ж до цін, то на мою думку, країна дорожче за Україну чи навіть сусідню Угорщину.
Хоча ціни на продукти подібні до українських. Єдине що значно виділяється - сигарети (десь 3 євро пачка), міцний алкоголь, хліб (близько 1 євро) та борошно.
Місцеве пиво у супермаркеті обійдеться у 1 євро, а у барах від 2 євро (у столиці - 2,5 - 4 євро).
Відсутність кордонів і митних зборів дає і свої плюси для споживачів. Німецьке чи чеське пиво тут за подібною ціною (або навіть дешевше).
Чізбургер у МакДональдзі коштує 1 євро (у нас - 8 гривень).
Словенці пересуваються здебільшого на автомобілях та велосипедах (по місту).
Дороги у країні добрі. Користування автобанами платне. Річний абонемент на проїзд по ним коштує 100 євро.
Літр 95-го бензину обійдеться на місцевих АЗС у півтора євро. Словенці скаржаться, що ціни на пальне у сусідній Австрії навіть нижче.
Словенія - одна з найбільш автомобілізованних країн Європи. За статистикою на кожного мешканця тут приходиться 0,8 машини.
У всіх моїх тутешніх друзів є авто. Молодь мого віку (26-ть) пересувається здебільшого на малолітражках.
Парковки у країні (у робочий час) майже скрізь платні. Ціна - від 1-го євро за годину. Їздили до водоспаду, то там за день стоянки у паркомат треба кидати 5 євро.
Словенія - країна затишних містечок та щедрих людей
Словенія - це майже одне велике затишне село (у доброму розумінні цього слова). Люд живе у охайних двоповерхових приватних будиночках, навколо яких майже немає парканів. Сусіди знають один одного.
Майже вся країна забудована - одне село чи маленьке містечко переходить у друге.
Народ живе серед густих лісів (60% території вкриті ними), гір (пагорбів) та мальовничих озер. Дуже гарні краєвиди!
За це декотрі називають її своєрідної Швейцарією.
Окрім природи, прикраса країни - гостинні люди. Мої друзі та їхні родини всюди пригощали мене та радо приймали. Усі мої спроби заплатити хоча б за себе тут викликали протест.
Мені розповідали історію, як словенці будучи у Швейцарії пригощали швейцарця, а той, після випитих кількох келихів пива, замовив собі останнього і розрахувався тільки за себе.
Словенці - народ законослухняний. Хоча до німецької педантичності не доходить. Народ може пописяти під найближчим деревом, чи курити (а палять тут, головним чином дівчата, багато) прямо під знаком, який у цьому місці це забороняє.
Зрештою, ніхто особливо на це не звертає уваги. Правильно, поліції краще направляти свої зусилля та розкриття важких злочинів.
Що ще кидається в очі - ритм життя та пристрасть до спорту. Все тут пробігає набагато швидше ніж у нас.
У країні народ масово виходить пробіжки та грає у футбол (ледве не у кожному селі є власна футбольна команда та добрі поля).
Ось така вона Словенія - зрозуміла нам Швейцарія.
Будуть питання - пишіть у коментарі!
З питань співпраці, реклами чи зауважень
пишіть: bespalov_vlad@i.ua
дзвоніть: +38 098-725-04-69