Чергова порція історій про мої новорічні мандрівки. Другого дня січня друзі мотнули кататися на лижі у село Плав’є, що було за 40 км від Славського. Я ж вирішив подивитися на містечка Львівської області. Сів на електричку «Мукачеве - Львів» та за 10 гривен дістався 60-тисячного міста Стрий. Поїзд тягся дуууже довго! 70 км дороги ми тяглися цілих дві години.
1.
Перша станція. Здається будівля ще за айстро-угорських часів
2.
За вікном майоріли пречудові карпатські краєвиди
3.
Пасажирам співали щедрівки. Я кинув трохи грошенят
http://www.youtube.com/watch?v=MChEA_cDaBU&feature=share&list=UUwdpeikoLKZqX-ktf3W7IUg Click to view
На початку вагону сиділа молода компанія - хлопці та дівчата. Скоріш за всього львів’яни. Грали на гітарі та пили пиво. Міліціонер зробив їм зауваження, побачивши пляшку з під хмільного напою. Але на гроші ніхто їх не розводив. Чи то тому що він був один чи то через те, що тут не прийнято через таку дрібницю робити з людей справжніми «злочинцями».
Нарешті наша електричка дошкандибала до Стрия.
4.
Центр починався одразу за вокзалом - від будівлі станції йшла бульварна вулиця В’ячеслава Чорновола.
5-6.
Вздовж неї - сіті лайтах із соціальною пропагандою
7.
Літературно-мистецький музей «Хвиля Стрия»
8.
Час було обмаль (менш ніж за 2 години в мене була електричка до іншого міста - Дрогобич) тому я на швидко пробігся по основним цікавинкам, майже не приділяючи уваги деталям.
Вулиця Тараса Шевченка. Кожна будівля має різний колір
9-10.
Міська рада
11.
До речі, у Стрию проживає 60 тисяч. На початку 90-х тут жили на 2 тисячі людей більше. У рідному Донбасі така сама кількість жителів у Красноармійську (65) Дружківці чи Харцизьку (60).
Цікаво, що у 1991 році у Дружківці було 86 тисяч (-26 тисяч). У 13 раз більше скорочення!
У центрі міста доволі затишно. Біля кожного будинку - тротуарна плитка
12.
Магазини обладнані пандусами для вїзду колясок
13.
Житлова забудова. Покинутих квартир ніде не бачив. Звичайно, бачив один забитий будинок. Але то не можна вважати тенденцією.
14-16.
Сміття місцями вистачає
17.
Діюча колонка. Цікаво, а чи на дорозі після того не перетворюється на ковзанку?
18.
А це вже - самий центр! Площа Ринок. Нагадало литовське місто Каунас. Але там 350 тисяч, а тут всього 60.
19-21.
В центрі майдану не звична ратуша, а меморіал жертвам фашизму. Зовсім не вписується у історичну забудову. Хоча, особливої кількості безвкусної архітектури тут не побачив. Місто з його вузькими вуличками здалося вельми затишним
22.
Пам’ятники Стрия. Богдану Хмельницькому…
23.
…та Бандері. Статуй останньому на Галичині багато. Одначе, як на мене, виконали їх примітивно та одноманітно. Перша фото зі Стрию, а друга - з Дрогобичу.
24.
Магазин
25.
Пес - трудяга
26.
Домінанта центру - католицький
Костел Різдва Пресвятої Богородиці. 27.
Ліворуч від нього - статуя Діви Марії
28.
Забудова перед храмом
29.
Школа у центрі міста
30.
Заклади швидкого харчування
31.
Головна ялинка Стрия
32.
Комплекс «Будителі» (Шевченко, Франко та Українка) на майдані Незалежності
33.
Будинок дитячої творчості. Цікаве написання літери «Н», розтлумачте, чому воно так. Історія гасла «Слава Україні!»
>>> 34.
Власне, сама дитяча творчість
35.
Час рушати до вокзалу. Пару особнячків
36-37.
Двері у під’їзд
38.
Такі приватні будинки подібні до тих, що є у нас на Донбасі. Хіба що паркан у нас вищий та і фасадів таких кольорових не помітиш.
39.
Зупинка транспорту. Бордюри по всьому місту пофарбовані у шаховому порядку
40.
Місцева влада Донецька каже, що у місті немає грошей на перейменування чи історичне відновлення назв вулиць. На мапі міста можна і досі знайти імена Леніна чи Постишева (виконавець голодомору 32-33 років).
41.
На Одесу схоже бічна вуличка
42.
Палац. Скільки архітектурних цікавинок у такому містечку
43.
Церква Св. Архистратига Михаїла за кільксот метрів від вокзалу
44.
Замість лавиці - стілець
45.
Кандидат так проникся проблемами діда! Взагалі на Галичині, що не кандидат, так у вишиванці. Це приїдається.
46.
Ну от і все. За кілька хвилин моя електричка до Дрогобича. Ой ні, знов трохи політики. На Донбасі є подібні, але дякує вже інша партія
47.
Наступна «серія» - прогулянка про зниклому з мапи України обласному центру. Повертайтеся читайте та дивіться мої фото із Дрогобича!
Матеріали з Новорічної поїздки:
Сонячний день у Мукачевому: Прогулянка по секстаполісу Закарпаття Репортаж з львівського села: Скільки коштує відпочити в українських Карпатах Я рекомендую: Турагенція «
Діон»
Буду радий за виправлення помилок, адже текст писав без сторонньої вичитки.