Сонячний день у Мукачевому: Прогулянка по секстаполісу Закарпаття
Передноворічний день 31 грудня 2012 я з друзями провів у Мукачевому на Закарпатті про що і хочу розказати Вам.
До 80-тисячного міста ми дісталися з селища Славське на Львівщині. Квиток на плацкарт туди-назад обійшовся у якісь 30 гривен (!). Час у дорозі - 2 години.
Всі 4 чашки чаю, який нам принесла низенька темноволоса провідниця, довелося пити мені.
1.
На все про все у Мукачевому в нас було годин з 5. Одразу після приїзду відчувалась близькість Угорщини - на пероні мукачівського вокзалу стояли прикордонники.
2.
Спочатку я почав питати міліціонерів та водіїв автобусів, як дістатися головної туристичної цікавинки міста - замку Паланок.
Друзі поступили мудріше - домовилися з таксистом відвести нас до атракції за 20 гривен. З носа виходило всього лише по 4 гривен - таку саму суму віддали б якби поїхали маршруткою.
Старенька «Волга» - який кайф! Давно хотів проїхатися на ній.
3.
Під час поїздки я уточнив у водія: «А це вулиця Ярослава Мудрого?».
- Не знаю, для меня она - Ленина! - відповів наш водій.
Взагалі Закарпаття з 8 західноукраїнських областей є найбільш проросійською. На виборах-2012 третина населення області проголосували за Партію Регіонів, а до парламенту звідти пройшли 3 депутати-мажоритарники з тієї ж політичної сили.
За кілька хвилин поїздки з лобового скла нашого таксі показався сам замок. Зверніть увагу на пластикові контейнери для сміття уздовж дороги у приватному секторі. Виглядає доволі по-європейські. У Донецьку теж були пластикові, але від них відмовилися - дикий народ тупо підпалював їх.
4.
Таксист трошки не довіз нашу компанію до гори - в нього просто скінчився бензин. Туристи, що спускалися, помітивши це пропонували допомогу: Вас подтолкнуть?
5.
Перед входом до Паланку - оглядовий майданчик. Види міста
6-7.
Туристи серуть. Дійсно, навіщо щось викидати у смітник чи покласти папірець до кишені і викинути його при нагоді до урни.
8.
До замку ми пройшли «зайцями», заслухавшись гіда для білоруських туристів. Виявилося, що вхід до замку коштує 10 гривен. Вірніше, зробили по нашому, по хитрому. Саме відвідування двориків замку, наскільки я знаю, за законом, безкоштовно. Людина повинна платити лише за експонати. Ось чому тут відкриті двері до внутрішніх приміщень.
9.
Під містком стояв старий ГАЗ. Вже музейний, але він водночас працює при тому самому музеї.
10.
Ворота, ще ворота. Кілька замків в одному.
11.
Магніти та сувеніри за сприятливими цінами
12.
Туристи приїжджають сюди цілими родинами
13.
Нарешті останній дворик
14.
Експозиція
15.
Ще один оглядовий майданчик. З нього добрі види Мукачевого
16-18.
«Наскальні» написи туристів
19.
Над місто розвивається наш прапор
20.
Немов полярне сонце
21.
Повертаємося до експозиції музею. Сенсація! Перші планшети винайшли на Закарпатті
22.
І через це його має любити кожен!
23.
Історичні газети. У СРСР прийнято було додавати у їх назви слово «правда». Але скільки її реально там містилося?
24.
Етикетки з під пива. Угорською то Sör.
25.
Взагалі регіон за останнє сторіччя переходив від однієї держави до іншої: Австро-Угорщини, Чехословаччини, Карпатської України, Угорщини, Радянської України та вже незалежної України. Тут навіть досі живуть громадяни 5 країн!
Символічні пожертви музею. Туристи прикольнувся і кинули 20 рублів Білорусі, що є 2 українських копійок.
26.
На прокат (20 гривен) можна взяти костюм та пофотографуватися
27.
Є дегустаційні зали вина. Спробувати не вдалося - сусідня зала була заброньована.
28.
У середньому дворику
29.
До замку приїжджають на власних машинах. Є туристи з Білорусі та Росії. Угорців чомусь не зустрічав.
31.
До центру їхали вже на іншому таксі, вже звичайному новому універсалі. Питаємо, за якої влади жилося тут краще.
- Я уже родился при СССР и не застал другие страны, но сейчас, считаю, что лучше! - відповів таксист.
Подібну кількість дротів бачив у штатах по фільмах та у Мексиці
33.
Історична пожежна колонка. Судячи з написів - чеська чи словацька
34.
«Шедеври» радянської архітектури
35.
Зголодніли? Гайда підкріпитися до місцевого ресторанчику
36.
У другому місті Закарпаття немає типової для ЗУ площі Ринок. Історичний центр являє з себе щось подібне до трикутника. На кожному куті - церква різних конфесій.
Взагалі, як пишеться у Вікіпедії, мукачево є «секстаполісом», що означає - шість міст. Це колишні поселення Росвигова, Підмонастиря, Паланку, Підзамку, Підгороду та самого Мукачевого.
Площа Миру
37-38.
Перепендикулярна вулочка Достоєвського
39.
Головна ялинка міста. Її прикрашають поробки, зроблені руками школярів
40-41.
Вулиця Пушкіна
43.
Хтось / чи комусь помалював / помалювали машину з номерами ХХХХ
44.
Церква Почаївської ікони Божої Матері
45.
Міське управління міліції
46.
Керівник місцевого благодійного фонду (так вибило в інтернеті). Авторитетна людина, судячи з одяги та зовнішності.
47.
Загорілася урна - гасимо її спрайтом
48.
Звертаємо у подвір’я. Колоритно
49-50.
Трошки віддаляємося від серця Мукачевого. Міст через річку Латориця. Поруч - пам’ятник жертвам повені 1998 року на Закарпатті
51-52.
Багатоповерхівки. Мені нагадало райони Братислави
53.
Заходимо всередину
54-55.
Приватні особнячки
56.
Дитячий садок. В тему - у Закарпатській області найміцніші родини та найбільша народжуваність в Україні. Кажуть, що останнє досягли завдяки Ромам та найбільшій кількості сільського населення (2/3 населення області - мешканці сіл).
57.
Друг помітив туфельку з бруківки
58.
Такого здоровенного пня я ще не бачив!
59.
Побажаннячка!
60.
Вхід бикам - заборонений
61.
У наступному матеріалі ми з Вами побуваємо у затишних містечках Львівщини - Стрию та Дрогобичі. Останній, до речі, був протягом 15 років обласним центром Радянської України.
До 80-тисячного міста ми дісталися з селища Славське на Львівщині. Квиток на плацкарт туди-назад обійшовся у якісь 30 гривен (!). Час у дорозі - 2 години.
Всі 4 чашки чаю, який нам принесла низенька темноволоса провідниця, довелося пити мені.
1.
На все про все у Мукачевому в нас було годин з 5. Одразу після приїзду відчувалась близькість Угорщини - на пероні мукачівського вокзалу стояли прикордонники.
2.
Спочатку я почав питати міліціонерів та водіїв автобусів, як дістатися головної туристичної цікавинки міста - замку Паланок.
Друзі поступили мудріше - домовилися з таксистом відвести нас до атракції за 20 гривен. З носа виходило всього лише по 4 гривен - таку саму суму віддали б якби поїхали маршруткою.
Старенька «Волга» - який кайф! Давно хотів проїхатися на ній.
3.
Під час поїздки я уточнив у водія: «А це вулиця Ярослава Мудрого?».
- Не знаю, для меня она - Ленина! - відповів наш водій.
Взагалі Закарпаття з 8 західноукраїнських областей є найбільш проросійською. На виборах-2012 третина населення області проголосували за Партію Регіонів, а до парламенту звідти пройшли 3 депутати-мажоритарники з тієї ж політичної сили.
За кілька хвилин поїздки з лобового скла нашого таксі показався сам замок. Зверніть увагу на пластикові контейнери для сміття уздовж дороги у приватному секторі. Виглядає доволі по-європейські. У Донецьку теж були пластикові, але від них відмовилися - дикий народ тупо підпалював їх.
4.
Таксист трошки не довіз нашу компанію до гори - в нього просто скінчився бензин. Туристи, що спускалися, помітивши це пропонували допомогу: Вас подтолкнуть?
5.
Перед входом до Паланку - оглядовий майданчик. Види міста
6-7.
Туристи серуть. Дійсно, навіщо щось викидати у смітник чи покласти папірець до кишені і викинути його при нагоді до урни.
8.
До замку ми пройшли «зайцями», заслухавшись гіда для білоруських туристів. Виявилося, що вхід до замку коштує 10 гривен. Вірніше, зробили по нашому, по хитрому. Саме відвідування двориків замку, наскільки я знаю, за законом, безкоштовно. Людина повинна платити лише за експонати. Ось чому тут відкриті двері до внутрішніх приміщень.
9.
Під містком стояв старий ГАЗ. Вже музейний, але він водночас працює при тому самому музеї.
10.
Ворота, ще ворота. Кілька замків в одному.
11.
Магніти та сувеніри за сприятливими цінами
12.
Туристи приїжджають сюди цілими родинами
13.
Нарешті останній дворик
14.
Експозиція
15.
Ще один оглядовий майданчик. З нього добрі види Мукачевого
16-18.
«Наскальні» написи туристів
19.
Над місто розвивається наш прапор
20.
Немов полярне сонце
21.
Повертаємося до експозиції музею. Сенсація! Перші планшети винайшли на Закарпатті
22.
І через це його має любити кожен!
23.
Історичні газети. У СРСР прийнято було додавати у їх назви слово «правда». Але скільки її реально там містилося?
24.
Етикетки з під пива. Угорською то Sör.
25.
Взагалі регіон за останнє сторіччя переходив від однієї держави до іншої: Австро-Угорщини, Чехословаччини, Карпатської України, Угорщини, Радянської України та вже незалежної України. Тут навіть досі живуть громадяни 5 країн!
Символічні пожертви музею. Туристи прикольнувся і кинули 20 рублів Білорусі, що є 2 українських копійок.
26.
На прокат (20 гривен) можна взяти костюм та пофотографуватися
27.
Є дегустаційні зали вина. Спробувати не вдалося - сусідня зала була заброньована.
28.
У середньому дворику
29.
До замку приїжджають на власних машинах. Є туристи з Білорусі та Росії. Угорців чомусь не зустрічав.
31.
До центру їхали вже на іншому таксі, вже звичайному новому універсалі. Питаємо, за якої влади жилося тут краще.
- Я уже родился при СССР и не застал другие страны, но сейчас, считаю, что лучше! - відповів таксист.
Подібну кількість дротів бачив у штатах по фільмах та у Мексиці
33.
Історична пожежна колонка. Судячи з написів - чеська чи словацька
34.
«Шедеври» радянської архітектури
35.
Зголодніли? Гайда підкріпитися до місцевого ресторанчику
36.
У другому місті Закарпаття немає типової для ЗУ площі Ринок. Історичний центр являє з себе щось подібне до трикутника. На кожному куті - церква різних конфесій.
Взагалі, як пишеться у Вікіпедії, мукачево є «секстаполісом», що означає - шість міст. Це колишні поселення Росвигова, Підмонастиря, Паланку, Підзамку, Підгороду та самого Мукачевого.
Площа Миру
37-38.
Перепендикулярна вулочка Достоєвського
39.
Головна ялинка міста. Її прикрашають поробки, зроблені руками школярів
40-41.
Вулиця Пушкіна
43.
Хтось / чи комусь помалював / помалювали машину з номерами ХХХХ
44.
Церква Почаївської ікони Божої Матері
45.
Міське управління міліції
46.
Керівник місцевого благодійного фонду (так вибило в інтернеті). Авторитетна людина, судячи з одяги та зовнішності.
47.
Загорілася урна - гасимо її спрайтом
48.
Звертаємо у подвір’я. Колоритно
49-50.
Трошки віддаляємося від серця Мукачевого. Міст через річку Латориця. Поруч - пам’ятник жертвам повені 1998 року на Закарпатті
51-52.
Багатоповерхівки. Мені нагадало райони Братислави
53.
Заходимо всередину
54-55.
Приватні особнячки
56.
Дитячий садок. В тему - у Закарпатській області найміцніші родини та найбільша народжуваність в Україні. Кажуть, що останнє досягли завдяки Ромам та найбільшій кількості сільського населення (2/3 населення області - мешканці сіл).
57.
Друг помітив туфельку з бруківки
58.
Такого здоровенного пня я ще не бачив!
59.
Побажаннячка!
60.
Вхід бикам - заборонений
61.
У наступному матеріалі ми з Вами побуваємо у затишних містечках Львівщини - Стрию та Дрогобичі. Останній, до речі, був протягом 15 років обласним центром Радянської України.