Галич - маленький райцентр на 6 тисяч осіб за 30 кілометрів від Франківська.
Наша ж команда потрапила сюди за спланованим маршрутом з Тернополя побачивши скельний монастир
Рукомиш,
Язлівець та його пам’ятки вірменської та польської архітектури, замок у Золотому Потоці та водоспади з тропічними лагунами у
Русилові.
Нинішнє місто збудоване за 5 кілометрів від давнього Галича, колись найбільшої твердині на заході руських земель, що дала назву цілому регіону - Галичина. У 2017 році створили національний заповідник «Давній Галич».
Перша згадка про місто у далекому 898 році. Але неозброєним оком видно що з того періоду нічого не лишилося. Так, є галицький замок, його відновили пару років тому. Втім це не є щось «вау-вау». У
вересні тут проводили фестиваль історичної реконструкції.
1.
Біля нього, ми, до речі, пообідали.
2.
У центрі міста є греко-католицька церква Різдва. Схоже ідею з «золотими куполами» перехопили. Зараз і не скажеш, що споруду відбудували у 1906 році.
3-4.
На головній площі міста з оригінальною назвою майдан Різдва у 1998 році встановили пам’ятник Данилу Галицькому.
5.
Забудова майдану різнобарвна. Австрійський період.
6.
Радянський період з характерними карпатськими елементами у вигляді гострих дахів та черепиці.
7-8.
Раритет.
9.
Не очікувано натрапляємо на
музей караїмів! За однією з версій цю цікаву громаду запросив король Данило у 1256 році для розвитку торгівлі. Община ніколи не була дуже великою - на початку 20 століття у Галичі проживало 167 караїмів, то тепер лише двоє.
10-11.
Підйом до замку з боку центру. Респект за встановленні вказівники.
12.
Дроти та реклама - данина сьогодення.
13.
Є у Галичі і дещо морське - пам’ятник судноплавству на Дністрі, адже через місто протікає ця річка. Цікаво, що по ньому люди плавали ще з давніх часів, хоча зараз про це й не скажеш, адже річка обміліла. Офіційно в Австро-Угорщині, куди тоді входив Галич, судноплавство на Дністрі існувало з 1862. Перевозили як пасажирів, так і вантаж. У Галичі навіть був споруджений порт для цього: побудовані причали, вугільний склад та підведена залізнична гілка!
Пароплави та допоміжні судна, які плавали по Дністру: Dniestr (1863), Blucher de Wahlstatt (1881), Flis (1883), Halicz (1901), Łomnica, Pager (1904), Andrzej hr. Potocki, Okopy św. Trójcy (1910), Osa (1924), Rewera (1932)
14.
Нині ж хіба що існують невеликі приватні кораблики та
поромні переплави замість мостів між Україною та Молдовою.
За австрійських часів у 1910 році через Дністер звели гарних металевий міст. Цьому містечко повинно завдячувати положенню між Львовом та Чернівцями, адже по ньому проїздили машини. Спроектувало міст конструкторське бюро з Кракова.
15.
Міст постраждав після обох світових воєн але був відновлений. У 1984 році поруч з’явився новий залізобетонний міст а цей перетворили на пішохідний.
16.
Вид на містечко з мосту.
17.
На іншому боці мосту - міський парк. Як раз проходив фестиваль.
18.
Основна публіка - родини з дітьми. Жодного алкоголю. За народжуваністю Франківщина один з лідерів у країні.
19-20.
Не останнє місце у житті місцевих займає релігія.
21.
Далі ми відправилися у бік труб, що димлять. На черзі - пост про Бурштин та Рогатин.
22.
Stanisławów, Stanislau або просто Франик Затишна Коломия: Музей Писанки, аристократичні вілли та охайні будинки Карпати у власне задоволення: незаймана природа, дикі лісові ягоди та гуцульська кухня