Славута - родинне гніздо князів Сангушко
Як Бучач не тільки коньяк, так і Славута - не лише автівка.
Продовжуючи нашу мандрівку південною частиною історичної Волині (так, так це не лише Волинська область) з Нетішина ми відправилися у Славуту.
І хоч населення останньої майже таке саме (36 тисяч), місто виглядало куди більш провінційно, але менш радянсько і з історією раніше за 1917 рік.
Славутин (саме так спочатку звалося місто у 1633) мав навіть Магдебузьке право. З 18 сторіччя і до приходу більшовиків нинішня Славута належала князівському роду Сангушків. Останнього вже доволі е молодого представника шляхетної гілки вбили солдати-дезертири.
1.
Зараз про ці історичні часи міста нагадує пиво місцевої броварні «Князь Сангушко».
2.
Сам фірмовий магазин є за кілька сотень метрів від пивоварні. Слід пройти через такий милий місток.
3.
Фірмовий бар наливає лише одне пиво та і невеликий завод більше не виробляє. Нуль п’ять коштували (травень 2018) лише 10,6 (не знаю звідки така ціна), а пляшкове (або «бутилочне» яка кажуть тут) - 12,5. У Києві ціна вже давно за 20-ку.
Саме пиво доволі солодше і міцніше (5% алкоголю проти 3,5-4%) за стандартні українські сорти.
4.
Колекція етикеток у барчику.
5.
Про історію можна розповідати багато. Але що, власне, від тієї історії у місті лишилося? Ледве не напроти пивниці - Церква Різдва Богородиці у стилі українського бароко. Знаєте який це рік? 1819! Звичайно, руйнування, перебудови, але автори останньої реконструкції встановивши золоті куполи, ніби стрази з базарної кофти чи синю метало черепицю навіть і не намагалися це надати старовинного шарму будівлі.
6.
Католицький костел Дороти, який водночас є родинною усипальницею Сангушків, побудували у 1841 році. У радянський час тут був … склад солі!
7-8.
У 90-му році будівлю повернули католицькі громаді. Хоча костел відремонтували ще не до кінця, та і виглядає він не дуже відкритим. Ми, наприклад, фоткли його з боку футбольного поля, а не головного входу.
9
Фото: Володимир Кріса
Восени 1917 року російські імперські війська розграбували і спалили палац Сангушків, де костел був складового цього комплексу.
Джерело: wikimedia.org
Цікаво, що на Тернопільщині вже майже не знайдеш такі пам’ятники, а тим паче з підписом російською. А тут - запросто.
10.
Славута - місто любителів авто. Перед входом у історичний музей (який, до речі, оновили пару років тому) ось такий шампур з машин.
11.
Набережна річки Утка з, напевно, найдовшою лавкою в Україні.
12.
Ще одна оригінальна лавка.
13.
Міський пляж з пісочком.
14.
Радянська мозаїка у пластицізмі 90-х.
15.
На жаль, у нас не працюють профспілки аби відстоювати інтереси робітників. Це одна з причин низької зп та надприбутків олігархів.
16.
Місця навколо пречудові - сосни. Тримаємо курс на Ізяслав, який став одним з фаворитів наших мандрів Південною Волинню.
17.
Хмельницький: старий Проскурів, чепурні радянські будівлі, «інопланетні» фігури та пиво за 4 гривні
Сатанів - містечко про яке знали ще римляни
Кам'янець-Подільський: замок «гномів», мальовничий каньйон та картини-графіті
Летичів: Як живе провінція на Хмельниччині
Відкриваємо Старокостянтинів: 30-метрова вежа-донжон, замок Острозьких та психоделічне «щось»
Вишуканий палац у Самчиках: 23 зали, японські фрески Врубеля та пагода-холодильник
Всі мої закордонні подорожі у одній публікації
Всі мої подорожі Україною