Мандрівка через Підкамінь: різнокольорові бобри, залишки морських рифів та козацьке кладовище : vladbespalov

vladbespalov

Мандрівка через Підкамінь: різнокольорові бобри, залишки морських рифів та козацьке кладовище

Sep 13, 2017 19:06

Цього літа продовжував досліджувати раніше невідомі мені місця. Дорога з Тернополя до Бродів (70 кілометрів) завела мене у селище Підкамінь. Назва говорить сама за себе.

Виїхавши на околицю Файного міста почав стопити машини з табличкою «Броди». Перший водій запропонував підвезти за пару кілометрів, а от наступна вантажна «Газель», з двома простими мужиками, що розвозили горілку, підкинула мене на 35 кілометрів.
- Що аж з самого Донецька? - дивувалися чоловіки.

Вже три роки їжу автостопом по Галичині та Закарпатті і жодного разу не відчував агресії від тамтешніх людей.
Водії виявилися типовими галичанами - поїхати заробити закордон, аби побудувати хату. І один з них так і працював - отримував по тисячі доларів.

У містечку Залізці (місцеві кажуть «Залозці»), мене підібрала сімейна пара з малою дитиною - довезли до межі областей, що було видно не лише з таблички, але й зі стану доріг.
1.

На гербі - бобри, а різні кольори символізують поділ району між Галичиною та Волинню.
2.

Бродівський район на карті області.

Наступним мені зупинив водій на перевантаженому мікроавтобусі - замість 1,5 тони віз 4 тони комбікорму.

- Везу його з міста Хмельницького у село Хмельницьке Львівської області, - казав він.
Їхали ми на швидкості від 8 до 35 кілометрів за годину. Можна було насолодитися краєвидами.

3.

Він запропонував доїхати до Бродів, але вирішив зробити зупинку у Підкамені і не пошкодував.
Від головної траси до першої цікавинки - монастиря, йти на гору десь хвилин 20. Житловий будинок.
4-5.

У тамтешньому монастирі роблять косметичний ремонт волонтери з різних країн: Туреччини, Франції, Іспанії. Звісно ж, за кошти різних ЄСівських фондів. Нашим таке напевно не цікаво. Я навіть жодного туриста тут не бачив.
6.

На територію монастиря з доволі нетиповою назвою походження дерева Хреста Господнього (належить греко-католикам) можна вільно пройти.
7.

Ніби оборонні башти замку.
8.

Вниз від монастиря - сам скелястий велетень, так званий «Чортів камінь». Висота його 16 метрів. Офіційна назва не дає відповіді, а ще більше заплутує: «Ерозі́йний оста́нець морськи́х ри́фів То́втрів або Медобо́рів Сарма́тського ві́ку в око́лицях села́ Підка́мінь». Тобто це простими словами залишки морських рифів?
9.

Таке класне місце, а жодної душі навколо. Можна було б малий бізнес - почати з магнітів (а їх - нема). І це ж не якась глухомань - дістатися сюди не проблема. Дехто скаже, мовляв, немає грошей, але ж подивіться скільки джипів їздять по наших дорогах, але таким людям, напевно, то не цікаво.
10.

Раніше тут проходив музичний фестиваль «Підкамінь». Але спочатку війни його скасували. У ті бурхливі дні знайомий навіть вилазив на камінь, але згодом, коли вже відійшов, зі страхом злазив.
11.