Як ми їздили на море у Лазурне: прозоре море, життя в наметі та ціни
Яке ж літо без моря? От і ми вирішили на кілька днів рванути на чорноморське узбережжя та поніжитися на пісочку. Вирішили відпочити вдома. Переглянули кілька постів про різні курорти Південної України і обрали селище Лазурне у Херсонській області. Дякую Тарасу та cave-hostess.
Поїздка Україною виявилася спонтанною - особливих переваг при купівлі квитків чи бронюванні житла у нас нема. Тому купили за один день плацкарт і почали продзвонювати приватні пансіонати. Єдина наша вимога була - туалет у номері чи на блок. З людини просили по 70-90 гривень, але місць не було.
- Попробуйте в частном секторе (50 гривень за ліжко) подальше от моря, - перенаправляли нас.
Такий варіант відпав, адже різні там Європи з купою цікавих акцій розбалували нас і хотілося хоча б мінімального комфорту, а не бабця-сервіс із 40 хвилинами пішої ходи до моря. Оскільки в Україні є те, що в Європі вже не знайдеш - дика природа, то вирішили жити у наметі. Мені це було ще цікавіше, адже у наметі я спав лише раз і то на фестивалі «Махнофест», а тут прямо на пляжі - адреналін!
Боковушка у плацкарті біля у туалету мене не налякала - на щастя час стрімко біг, адже в нашому купе їхала цікава парочка львів’ян. Хлопець Петро подорожує на велику, а дівчина із типовим галицьким ім’ям Мар’яна об’їздила ледве не всю Європу автостопом, у тому числі і Румунію, куди я теж хочу потрапити.
Херсон став кінцевою точкою для поїзду. На жаль, столиці українських помідорів та кавунів ще далеко до туристичної Мекки. Вокзал хоч і відремонтований, але без навісів (при південній спеці у +34), а єдиний перехід над платформами знаходиться за півкілометра від нашого останнього вагону. Підземних переходів тут не спорудили. Тому народ прийняв феєричне рішення - проходити через колії.
На Вокзальній площі туричів вже зустрічали міцні лисі мужики, які міцно тримали у своїх руках купюри.
- Автобус на Железный порт, Скадовск. Отправление через 5 минут, - заманювали вони.
До Лазурного з обласного дістатися можна лише автотранспортом. Маршрутка коштувала 80 гривень.
Але ми їхали на бла-бла-каром. За 120 кілометрів ми віддали вдвічі менше - 40 гривень. Водій з Миколаєва був щасливий - йому відбилися гроші за бензин. Це була його перша поїздка. Ми теж - він заїхав за нами (як таксі).
Перед відправленням ми разом з нашими новими товаришами з поїзду погуляли по Херсону.
1-2.
Попили газованої водички та поїхали.
Водій мчав швидко - дорога була стерпна. За вікном пролітали кавуні поля. Їх сторожили. Тут же організували продаж баштанних по 2-3 гривні за кілограм.
Час пролетів непомітно. Нас підвезли до пляжу, і ми вийшли. Ми очманіли. І це пляж?
3.
Справа у тому, що ми вийшли на берег затоки. Солона вода тут по коліна, але мутна і до того ж багато водорослів.
4.
Карти: maps.google.com
Правда до моря недалеко. Ось воно - пісочок чистенький (хоча жодної урни), водичка прозора, але мілко.
5.
Ми досліджували підводний світ - брали звичайні окуляри для басейну. Можна побачити як маленькі краби ховаються у черепашку, чи як швидко плавають рибки. Жак Ів Кусто. Тільки вживу.
Медузи мене зачарували: сині і білі, великі і малі...
6-9.
Далі було знайомство з центром Лазурного - ринком. Ціни на фрукти та овочі - адекватні. Помідори коштують 6-12 гривень, персики по 20-40 гривень. Варені креветки по 10-15 гривень за склянку. На пляжі у носильників такі розцінки: кукурудза - 15, а креветка - 20.
Розливне пиво на пляжах по 12-14 гривень. Хоча я знайшов «Янтар» по 10, і вжив його з креветкою. Ледве не засидівся - треба було розбивати намет. Ставити його вирішили на острові (коса). Від основного пляжу від відділяється протокою.
10.
На щастя нас з великими рюкзаками врятував дядько-рибак. Він, немов як Джин, підплив до нас на махання руки. Ще нічого не взяв! Такий собі човностоп. Дякуємо Вам!!!
11-12.
Зазвичай народ переходить так
13.
Буквально за кілька хвилин до заходу сонця встановили намет
14.
На острові є змії (буквально сьогодні у новинах прочитав, що чоловіка вкусила одна), тому розмістилися подалі від кущів та трави.
На Джарилгачі народу небагато - вдень трохи приходить народу з материку, а основна частина дикунів живе ще далі. Люди майже повністю відрізалися від цивілізації - ходять у селище за водою та підзарядити мобілку. Можна зустріти нудистів. Народ настільки одичав там, що повернувся до окультизму і починає робити ляльки-вуду, правда, тематика у русі з часом.
15.
З острова видніються три вітряки. Вночі вони романтично підсвічуються.
16-18.
Чарівний захід сонця
19.
Назад верталися не без пригод - квитків не було, у поїзд без квитків нас не взяли і тому з Херсону до Хмельницького їхали автостопом, але врешті-решт дісталися до Тернополя лише на 2 години пізніше на вищезгаданий поїзд, побачивши при цьому півкраїни.
Плюси відпочинку у Лазурному:
- Чисті неогороджені пляжі з приємним світлим піском
- Доступні ціни на житло та на фрукти
- Море підходить для дітей
- Колоритний острів - добре місце для дикунів
- З Херсону доведеться ще добиратися майже 2 години
- Відсутність інфраструктури. Час тут ніби завмер в середині 90-х
- Совок доволі часте явище. Наприклад, від пансіонату «Чайка» вільний доступ до моря, проте на в’їзді - ворота, через які вас не випустить охоронець, бо начальство так наказало