«Росія активно використовує церкву як інструмент на зовнішньому напрямку» - глава ПЦУ Епіфаній. 1.
04 січня 2020
Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній
Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній вважає, що потрібно змінювати всю календарну систему, яка діє зараз в церкві і каже, що загалом церква не проти. А про те, що потрібно, аби це сталося, він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.
https://youtu.be/3SYCESICCgU
- Ви якесь особливе Різдво з дитинства пам’ятаєте?
- Звичайно, що пам’ятаю.
- Найулюбленіше…
Я пригадую святкування Різдва Христового, коли ми ходили разом з друзями, колядували- Кожна дитина пригадує урочисті моменти. Особливо, коли колядки звучали. А я прожив все своє дитинство і юнацтво на Буковині. А на Буковині традиції досить таки гарні, особливо святкування Різдва, далі - Маланка і так далі. І тому я пригадую роки мого зростання, духовного зростання, святкування Різдва Христового, коли ми ходили разом з друзями, колядували, заробляли певні кошти для того, щоб потім щось придбати дитяче.
- А якийсь наколядований найбільший заробіток пам’ятаєте? Якісь цукерки дуже смачні або що-небудь, що запам’яталося, було таке?
- У той період не було таких речей, які зараз є. І от зустрічаюся з дітками, роблю їм подарунки, то на відміну від того періоду, в який ми жили, в радянський період, таких не було іграшок особливих, ми раділи звичайним цукеркам, які давали, чи яблукам, горіхам, тому, що було на той час.
- А улюблена колядка яка?
- Звичайно, що найпростіша - це «Нова радість стала, яка не бувала...». Вона розспівана, всі добре знають її слова, тому коли ми починаємо колядувати цю колядку, всі підключаються і беруть участь.
Голова ПЦУ, митрополит Київський і всієї України Епіфаній, Київ 2019 рік
- Я зараз згадаю іншу, яка закінчується «Син Божий народився». І Син Божий може народитися один раз, не двічі за два тижні може бути день народження. Пів світу відсвяткувало Різдво, православні українці і греко-католики готуються до Різдва. Багато хто, особливо в соцмережах, починає казати: вже й вихідний держава дала, а як би це перейти на інший календар?
Бачимо, що точаться дискусії щодо реформи календаря, але це питання є досить складним
- Зараз ми бачимо, що точаться певні дискусії щодо календарного питання, щодо реформи календаря, але це питання є досить складним. Чому складним? Тому що український народ, ми бачимо, поки що не готовий до календарної реформи. Чому не готовий? Якщо ми будемо мати вже повністю українську об’єднану православну церкву, коли всі українці православні об’єднаються, усі православні помісні церкви, тоді буде легше ухвалити відповідне рішення. Але, оскільки поки що не всі православні об’єднані, то ми це питання піднімаємо, але бачимо, що є великий супротив. Багато звикли вже до певної дати.
Ми святкуємо 25-го. Тому що є різні календарі - юліанський, григоріанський чи новоюліанський
Хоча ми святкуємо 25-го. Тому що є різні календарі - юліанський, григоріанський чи новоюліанський, як ми називаємо. Якщо ми зараз перейдемо на святкування по-іншому...
- Тобто ПЦУ святкує 25-го, але за юліанським календарем
- Так.
- Але мова йде про те, що все інше, окрім релігійних свят, вже за григоріанським календарем. Якщо перейти, пояснюючи це, проводячи роз’яснювальну роботу, на григоріанський календар, то логічно буде, коли віряни будуть після Різдва святкувати Новий рік, тоді не будуть порушувати піст в Новий рік, пити той келих шампанського і все інше.
- Але ми повинні розуміти одну річ. Якщо ми зараз говоримо тільки про перенесення Різдва Христового...
- Ні. Мова про всі.
Потрібно змінювати всю календарну систему. Церква не проти, але це не часі. Потрібно провести велику просвітницьку роботу
- Тоді потрібно перенести всі святкування. Тоді Покрову ми не будемо святкувати 14-го, а будемо святкувати 1 жовтня. І Преображення, і інші свята, до яких ми так звикли. Потрібно змінювати всю календарну систему, яка діє зараз в церкві.
Загалом церква не проти. Але ми говоримо про те, що це не на часі. Потрібно провести велику просвітницьку роботу. І зараз в єпархіях ми проведемо відповідне опитування, побачимо, який відсоток за перенесення, який відсоток проти. Будемо аналізувати, будемо працювати. І в майбутньому, я думаю, це питання буде вирішене позитивно.
- На західній Україні вже проводили такі опитування. На Львівщині зокрема мало не половина, понад 40%, вірян готові святкувати Різдво 25 грудня. Очевидно, найбільший спротив буде на східній Україні. Там, де більша сила Московського патріархату.
Справді, приблизно половина тих, які не проти перенесення. Але це питання зараз може нас розділити
- Загалом, якщо ми проаналізуємо в наших єпархіях, то ми бачимо, що, справді, приблизно половина тих, які не проти перенесення. І на західній Україні, і на східній Україні теж немає такого великого супротиву. Але це питання зараз в основі може нас розділити. І ми як нова церква, об’єднана церква не маємо права ставити питання на порядок денний, те, яке може розділити вірних. І тому потрібен час для того, щоб це питання вирішити.
Зараз обговорюється масово це в соцмережах, у ЗМІ. Але більшою мірою ті, які обговорюють і пропонують зміну календаря, вони не є практикуючими християнами. Вони відвідують богослужіння і храм декілька разів на рік. А ті, які справді є практикуючими християнами, відвідують богослужіння кожної неділі, проти перенесення. І що ми можемо побачити як наслідок? Якщо ми перенесемо святкування на 25 грудня, згідно григоріанського календаря, то побачимо, що храми будуть пусті 25-го, а 7 січня всі храми будуть повні.
- Ми говоримо про так звані рухомі і нерухомі свята. Тобто як Різдво, так і Миколая - це все нерухомі свята, а є такі, як Великдень і Трійця, які є рухомими. І ходять такі ідеї, аби всі православні перейшли на григоріанський календар разом з греко-католиками, а, з іншого боку, римо-католики долучися до юліанського календаря, але в сенсі Великодня, щоб вираховувати Великдень за юліанським календарем. Чи це лише світські балачки, чи такі розмови були з цього приводу серед церковнослужителів?
- Я вперше взагалі чую. Тобто це питання навіть не обговорюється. Тому що в православній церкві загалом, ми говоримо не тільки про ПЦУ, але про православну церкву загалом, існують певні механізми, за допомогою яких ми визначаємо саме святкування Паски Христової, а також інших рухомих свят. Тому тут питання не стоїть суто зараз як питання однієї церкви. Це стосується загалом православної церкви у світі. Тому я думаю, що це питання навіть не має зараз потреби обговорювати, тому що це неможливо.
- Але, з іншого боку, знову ж таки, про це все дуже багато в соцмережах пишуть, що, мовляв, патріарх Варфоломій вимагає, аби ПЦУ перейшла на новоюліанський календар.
Ми - автокефальна помісна православна церква. Немає будь-якого зовнішнього втручання у наші внутрішні справи
- Взагалі-то ми - автокефальна помісна православна церква. І я вперше чую про те, що патріарх Варфоломій щось вимагає. Я предстоятель, то він до мене звертався б, як до очільника ПЦУ. Але цього не було. І взагалі немає будь-якого зовнішнього втручання у наші внутрішні справи.
Ми вирішуємо ті нагальні питання, які постають на порядку денному нашої церкви, самостійно соборним розумом. І тому зараз навіть календарне питання ніхто не зможе вирішити приватним чином, тобто на місці та чи інша єпархія, та чи інша парафія. Тому це питання складне і воно у майбутньому знайде вирішення, але загальним соборним розумом церкви.
- Цей рік був непростим для церкви. Церква потрошку зростала, трошки міцнішала. Очікували на початку (ми з вами спілкувалися практично рівно рік тому), що більше церков визнає ПЦУ. Не так багато визнали. Але основу покладено. Елладська церква, Олександрійська. Я знаю, що ви не любите «забігати» наперед. Але щось очікується найближчим часом?
2019 рік був важливим роком. Всі спостерігали, чи відбудеться ПЦУ
- Звичайно, що 2019 рік був важливим роком, відповідальним і складним водночас роком. Тому що всі спостерігали, чи відбудеться ПЦУ. Впродовж минулого року відбулося дуже багато змін. В українській державі відбулося повністю перезавантаження української влади, починаючи від президента, завершуючи парламентом, урядом. І всі спостерігали. І ми довели, що ми є помісною визнаною ПЦУ. І ПЦУ відбулася як така.
Маємо визнання з боку Елладської православної церкви, Олександрійського патріархату
Звичайно, що в декого були певні великі очікування. Але це нормальне явище, коли людина прагне більшого, коли людина прагне щось зробити краще. Але зроблено те, що було можливо зробити нам як очільникам, архієреям і духовенству впродовж цього минулого року. Але головне - що ми зберегли єдність. Ми зберігали єдність. Завдяки цьому ми маємо певні здобутки.
Ми маємо визнання з боку Елладської православної церкви, маємо визнання з боку Олександрійського патріархату, який є другим за честю після Вселенського патріарха в диптиху. Ці церкви відіграють важливу роль загалом у православному світі. І ми побачимо, що в наступному (розмова записувалась в останні дні грудня, - ред.) році буде визнання також декількох інших помісних православних церков. Це вже незворотній процес.
Із Московського патріархату приєдналися близько 600 парафій. Буде ще одна хвиля переходів
Ми рухаємося в напрямку утвердження ПЦУ. Упродовж цього часу ми зміцніли, до нас приєдналися з боку Московського патріархату близько 600 парафій. І я вірю, що в майбутньому також буде ще одна хвиля таких масових переходів. Але потрібен час. Ми хочемо, щоб і надалі це було мирно, спокійно і добровільно. Ми не маємо права ще створювати всередині країни релігійний фронт, нам не потрібні протистояння.
- А представники УПЦ (МП) стверджують, що, мовляв, ПЦУ займається рейдерством, захоплює храми. І вони стверджують, що аж ніяк не 600 парафій перейшло, а лише 72. 120 храмів, мовляв, було захоплено. Як це...?
РПЦ в Україні уподібнюється пропаганді, яка лине з боку російської держави
- Це не відповідає дійсності. На жаль, ця церква, яка є РПЦ в Україні, чимось уподібнюється тій пропаганді, яка лине з боку російської держави по відношенню до української держави і загалом до української церкви. Вони що говорять? Що «їхнемає» на Донбасі, що це воюють українці з українцями, це «громадянська війна» і так далі. І це стосується і тих питань щодо переходу громад до ПЦУ.
Є дуже багато парафій, які вже готові до переходів
Звичайно, що цих громад є близько 600. Можливо, всі громади поки що юридично не перереєстрували свої статути, виникли певні колізії. Але де-факто перейшло близько 600 парафій. Де-юре, можливо, поки ще не всі оформили відповідні документи. Але з часом і інші, які поки що споглядають, дивляться... Є дуже багато парафій, які вже готові до переходів. Вони зверталися до мене, але говорять, що ми ще почекаємо, давайте нехай все владнається, і коли ми будемо бачити, що ми ухвалимо рішення, через короткий час це буде узаконено, бо це стосується і майна...
Архієпископ Донецький і Маріупольський ПЦУ Сергій
Ми бачимо, що російська церква вкидає багато ресурсів для того, щоб створити певну негативну картинку, привозять людей. У більшості громад, які долучилися, а це 90% вірних тієї чи іншої громади ухвалили рішення про перехід, залишається невеликий відсоток, 10%, інколи 5%, а деколи навіть 5 чоловік, які підсилені з боку певними бойовиками, намагаються захопити храм громади, яка вже перейшла. Але я вірю, що в майбутньому буде діяти закон. І тільки в законному полі повинні вирішуватися ці питання. Це залежить від громади, від священника в громаді, які бажають перейти до визнаної помісної православної церкви.
Є такі випадки також, коли громада побачила, що важко буде боротися за храм, починають будувати поруч, через дорогу... Є багато таких випадків, навіть коли ми проїжджаємо інколи по дорозі, то бачимо, що поруч два храми - є храм ПЦУ, визнаної, і відповідно храм РПЦ.
Якщо громада потужна, сильна і має можливість, то інколи навіть вони обирають такий шлях, щоб не було протистояння, не було боротьби, не було розділення такого явного в тій чи в іншій громаді в селі чи в місті, вони беруть земельну ділянку і впродовж певного часу будують навіть кращий храм. Бо виходять з якогось старенького, дерев’яного, а поруч будують великий, прекрасний цегляний храм, в якому задовольняють свої духовні потреби.
- Це в багатих селах, так?
- Це в багатих селах. Бо зараз яка є проблема? Що інколи будуються храми в таких селах, які не мають можливості навіть його утримувати. Є певний виходець з того чи з іншого села, багата людина, він будує храм... І навіть до мене є такі звернення, що на Київщині в селі побудований великий прекрасний храм, а громада його самостійно не може утримувати. Бо немає людей, залишилося дуже мало людей - похилого віку, пенсіонерів, які фізично, матеріально не можуть утримувати таку велику будівлю. Тому це також є певною проблемою.
- Чи вистачає храмів у великих містах?
Навіть в Києві поки ще недостатньо храмів
- Зараз не вистачає храмів у великих містах. Чому? Ми говорили сьогодні вже про тих практикуючих християн і не практикуючих, які просто приходять на богослужіння під час великих свят. І що ми бачимо? У звичайні неділі храми повні, але вміщають всіх, а якщо ми святкуємося великі свята, то храми не вміщають всіх бажаючих. Тому на майбутнє ще у великих містах ведеться будівництво храмів. І навіть в Києві поки ще недостатньо храмів для того, щоб всі православні християни могли задовольнити свої потреби.
- Чи є необхідність будувати храми в Почаєві? Тому що там Почаївська лавра зокрема - це великий осередок чи осердя церкви Московського патріархату. З іншого боку, є люди, які хотіли б ходити до іншої церкви. Щось там, можливо, ідеологічно плануєте?
Почаїв на Тернопільщині є певним оплотом РПЦ. Але в майбутньому Почаївська лавра також буде у складі єдиної помісної ПЦУ
- Насправді Почаїв на Тернопільщині є певним оплотом РПЦ.
Але, не дивлячись на це, в цьому регіоні, у Кременецькому районі, є багато парафій ПЦУ. І навіть біля Почаєва є храм ПЦУ. І тому кожен бажаючий має можливість відвідати той храм, який він бажає. Але в майбутньому, я переконаний, і Почаївська лавра також буде у складі єдиної помісної ПЦУ. Потрібен час.
- Стосовно храмів, які перебувають в окупованому Криму. Архієпископ Климент навіть оголошував голодування. Але потім була його зустріч з міністром Оксаною Колядою. Він голодування зупинив. Чи є якийсь прогрес у цьому питанні?
У Криму тимчасова російська влада намагається повністю витіснити нашу присутність
- Це справді велика проблема, яка зараз турбує загалом нашу ПЦУ - окуповані території. Особливо це стосується окупованого Криму. Тому що в Криму російська влада, тимчасова влада намагається повністю витіснити нашу присутність. Зараз ведеться боротьба щодо виселення, під виглядом ремонту, владики Климента з єпархіального управління та кафедрального собору. А ще одне більш абсурдне рішення було ухвалено судом в Євпаторії, що наші вірні власними силами повинні знести храм, храмову будівлю.
У Конгресі США є законопроєкт щодо порушення права на віросповідання на окупованих територіях Криму і Донбасу
Тобто це нагадує ті старі сталінські часи СРСР, коли храми руйнувалися. Тобто безбожники руйнували храми, а зараз ми це бачимо на окупованих територіях Криму і Донбасу. І ми все робимо залежне від нас.
Я, перебуваючи в США, наголошував на тому, що ведуться переслідування, і ми просимо, щоб міжнародна спільнота висловила стурбування. І наскільки відомо, що зараз вже і в Конгресі зареєстрований законопроєкт про те, що на окупованих територіях Криму і Донбасу порушується право на віросповідання.
Тому ми і надалі будемо звертатися до міжнародних інституцій і тут в Україні бити на сполох, щоб і наша українська влада долучилася до цього процесу. Бо Владика Климент просить підтримки від уряду, просить ухвалити відповідне рішення, згідно якого це майно, яке було свого часу передане ще УПЦ КП, можна було узаконити і звертатися вже в міжнародні суди і інституції щодо захисту наших прав.
Архієпископ Сімферопольський і Кримський ПЦУ Климент із плакатом «Забезпечте права релігійної свободи українців в Криму» біля будівлі уряду України. Київ, 10 грудня 2019 року
2.
https://www.radiosvoboda.org/a/tserkva-pravoslavna/30358786.html
Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній
Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній вважає, що потрібно змінювати всю календарну систему, яка діє зараз в церкві і каже, що загалом церква не проти. А про те, що потрібно, аби це сталося, він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.
https://youtu.be/3SYCESICCgU
- Ви якесь особливе Різдво з дитинства пам’ятаєте?
- Звичайно, що пам’ятаю.
- Найулюбленіше…
Я пригадую святкування Різдва Христового, коли ми ходили разом з друзями, колядували- Кожна дитина пригадує урочисті моменти. Особливо, коли колядки звучали. А я прожив все своє дитинство і юнацтво на Буковині. А на Буковині традиції досить таки гарні, особливо святкування Різдва, далі - Маланка і так далі. І тому я пригадую роки мого зростання, духовного зростання, святкування Різдва Христового, коли ми ходили разом з друзями, колядували, заробляли певні кошти для того, щоб потім щось придбати дитяче.
- А якийсь наколядований найбільший заробіток пам’ятаєте? Якісь цукерки дуже смачні або що-небудь, що запам’яталося, було таке?
- У той період не було таких речей, які зараз є. І от зустрічаюся з дітками, роблю їм подарунки, то на відміну від того періоду, в який ми жили, в радянський період, таких не було іграшок особливих, ми раділи звичайним цукеркам, які давали, чи яблукам, горіхам, тому, що було на той час.
- А улюблена колядка яка?
- Звичайно, що найпростіша - це «Нова радість стала, яка не бувала...». Вона розспівана, всі добре знають її слова, тому коли ми починаємо колядувати цю колядку, всі підключаються і беруть участь.
Голова ПЦУ, митрополит Київський і всієї України Епіфаній, Київ 2019 рік
- Я зараз згадаю іншу, яка закінчується «Син Божий народився». І Син Божий може народитися один раз, не двічі за два тижні може бути день народження. Пів світу відсвяткувало Різдво, православні українці і греко-католики готуються до Різдва. Багато хто, особливо в соцмережах, починає казати: вже й вихідний держава дала, а як би це перейти на інший календар?
Бачимо, що точаться дискусії щодо реформи календаря, але це питання є досить складним
- Зараз ми бачимо, що точаться певні дискусії щодо календарного питання, щодо реформи календаря, але це питання є досить складним. Чому складним? Тому що український народ, ми бачимо, поки що не готовий до календарної реформи. Чому не готовий? Якщо ми будемо мати вже повністю українську об’єднану православну церкву, коли всі українці православні об’єднаються, усі православні помісні церкви, тоді буде легше ухвалити відповідне рішення. Але, оскільки поки що не всі православні об’єднані, то ми це питання піднімаємо, але бачимо, що є великий супротив. Багато звикли вже до певної дати.
Ми святкуємо 25-го. Тому що є різні календарі - юліанський, григоріанський чи новоюліанський
Хоча ми святкуємо 25-го. Тому що є різні календарі - юліанський, григоріанський чи новоюліанський, як ми називаємо. Якщо ми зараз перейдемо на святкування по-іншому...
- Тобто ПЦУ святкує 25-го, але за юліанським календарем
- Так.
- Але мова йде про те, що все інше, окрім релігійних свят, вже за григоріанським календарем. Якщо перейти, пояснюючи це, проводячи роз’яснювальну роботу, на григоріанський календар, то логічно буде, коли віряни будуть після Різдва святкувати Новий рік, тоді не будуть порушувати піст в Новий рік, пити той келих шампанського і все інше.
- Але ми повинні розуміти одну річ. Якщо ми зараз говоримо тільки про перенесення Різдва Христового...
- Ні. Мова про всі.
Потрібно змінювати всю календарну систему. Церква не проти, але це не часі. Потрібно провести велику просвітницьку роботу
- Тоді потрібно перенести всі святкування. Тоді Покрову ми не будемо святкувати 14-го, а будемо святкувати 1 жовтня. І Преображення, і інші свята, до яких ми так звикли. Потрібно змінювати всю календарну систему, яка діє зараз в церкві.
Загалом церква не проти. Але ми говоримо про те, що це не на часі. Потрібно провести велику просвітницьку роботу. І зараз в єпархіях ми проведемо відповідне опитування, побачимо, який відсоток за перенесення, який відсоток проти. Будемо аналізувати, будемо працювати. І в майбутньому, я думаю, це питання буде вирішене позитивно.
- На західній Україні вже проводили такі опитування. На Львівщині зокрема мало не половина, понад 40%, вірян готові святкувати Різдво 25 грудня. Очевидно, найбільший спротив буде на східній Україні. Там, де більша сила Московського патріархату.
Справді, приблизно половина тих, які не проти перенесення. Але це питання зараз може нас розділити
- Загалом, якщо ми проаналізуємо в наших єпархіях, то ми бачимо, що, справді, приблизно половина тих, які не проти перенесення. І на західній Україні, і на східній Україні теж немає такого великого супротиву. Але це питання зараз в основі може нас розділити. І ми як нова церква, об’єднана церква не маємо права ставити питання на порядок денний, те, яке може розділити вірних. І тому потрібен час для того, щоб це питання вирішити.
Зараз обговорюється масово це в соцмережах, у ЗМІ. Але більшою мірою ті, які обговорюють і пропонують зміну календаря, вони не є практикуючими християнами. Вони відвідують богослужіння і храм декілька разів на рік. А ті, які справді є практикуючими християнами, відвідують богослужіння кожної неділі, проти перенесення. І що ми можемо побачити як наслідок? Якщо ми перенесемо святкування на 25 грудня, згідно григоріанського календаря, то побачимо, що храми будуть пусті 25-го, а 7 січня всі храми будуть повні.
- Ми говоримо про так звані рухомі і нерухомі свята. Тобто як Різдво, так і Миколая - це все нерухомі свята, а є такі, як Великдень і Трійця, які є рухомими. І ходять такі ідеї, аби всі православні перейшли на григоріанський календар разом з греко-католиками, а, з іншого боку, римо-католики долучися до юліанського календаря, але в сенсі Великодня, щоб вираховувати Великдень за юліанським календарем. Чи це лише світські балачки, чи такі розмови були з цього приводу серед церковнослужителів?
- Я вперше взагалі чую. Тобто це питання навіть не обговорюється. Тому що в православній церкві загалом, ми говоримо не тільки про ПЦУ, але про православну церкву загалом, існують певні механізми, за допомогою яких ми визначаємо саме святкування Паски Христової, а також інших рухомих свят. Тому тут питання не стоїть суто зараз як питання однієї церкви. Це стосується загалом православної церкви у світі. Тому я думаю, що це питання навіть не має зараз потреби обговорювати, тому що це неможливо.
- Але, з іншого боку, знову ж таки, про це все дуже багато в соцмережах пишуть, що, мовляв, патріарх Варфоломій вимагає, аби ПЦУ перейшла на новоюліанський календар.
Ми - автокефальна помісна православна церква. Немає будь-якого зовнішнього втручання у наші внутрішні справи
- Взагалі-то ми - автокефальна помісна православна церква. І я вперше чую про те, що патріарх Варфоломій щось вимагає. Я предстоятель, то він до мене звертався б, як до очільника ПЦУ. Але цього не було. І взагалі немає будь-якого зовнішнього втручання у наші внутрішні справи.
Ми вирішуємо ті нагальні питання, які постають на порядку денному нашої церкви, самостійно соборним розумом. І тому зараз навіть календарне питання ніхто не зможе вирішити приватним чином, тобто на місці та чи інша єпархія, та чи інша парафія. Тому це питання складне і воно у майбутньому знайде вирішення, але загальним соборним розумом церкви.
- Цей рік був непростим для церкви. Церква потрошку зростала, трошки міцнішала. Очікували на початку (ми з вами спілкувалися практично рівно рік тому), що більше церков визнає ПЦУ. Не так багато визнали. Але основу покладено. Елладська церква, Олександрійська. Я знаю, що ви не любите «забігати» наперед. Але щось очікується найближчим часом?
2019 рік був важливим роком. Всі спостерігали, чи відбудеться ПЦУ
- Звичайно, що 2019 рік був важливим роком, відповідальним і складним водночас роком. Тому що всі спостерігали, чи відбудеться ПЦУ. Впродовж минулого року відбулося дуже багато змін. В українській державі відбулося повністю перезавантаження української влади, починаючи від президента, завершуючи парламентом, урядом. І всі спостерігали. І ми довели, що ми є помісною визнаною ПЦУ. І ПЦУ відбулася як така.
Маємо визнання з боку Елладської православної церкви, Олександрійського патріархату
Звичайно, що в декого були певні великі очікування. Але це нормальне явище, коли людина прагне більшого, коли людина прагне щось зробити краще. Але зроблено те, що було можливо зробити нам як очільникам, архієреям і духовенству впродовж цього минулого року. Але головне - що ми зберегли єдність. Ми зберігали єдність. Завдяки цьому ми маємо певні здобутки.
Ми маємо визнання з боку Елладської православної церкви, маємо визнання з боку Олександрійського патріархату, який є другим за честю після Вселенського патріарха в диптиху. Ці церкви відіграють важливу роль загалом у православному світі. І ми побачимо, що в наступному (розмова записувалась в останні дні грудня, - ред.) році буде визнання також декількох інших помісних православних церков. Це вже незворотній процес.
Із Московського патріархату приєдналися близько 600 парафій. Буде ще одна хвиля переходів
Ми рухаємося в напрямку утвердження ПЦУ. Упродовж цього часу ми зміцніли, до нас приєдналися з боку Московського патріархату близько 600 парафій. І я вірю, що в майбутньому також буде ще одна хвиля таких масових переходів. Але потрібен час. Ми хочемо, щоб і надалі це було мирно, спокійно і добровільно. Ми не маємо права ще створювати всередині країни релігійний фронт, нам не потрібні протистояння.
- А представники УПЦ (МП) стверджують, що, мовляв, ПЦУ займається рейдерством, захоплює храми. І вони стверджують, що аж ніяк не 600 парафій перейшло, а лише 72. 120 храмів, мовляв, було захоплено. Як це...?
РПЦ в Україні уподібнюється пропаганді, яка лине з боку російської держави
- Це не відповідає дійсності. На жаль, ця церква, яка є РПЦ в Україні, чимось уподібнюється тій пропаганді, яка лине з боку російської держави по відношенню до української держави і загалом до української церкви. Вони що говорять? Що «їхнемає» на Донбасі, що це воюють українці з українцями, це «громадянська війна» і так далі. І це стосується і тих питань щодо переходу громад до ПЦУ.
Є дуже багато парафій, які вже готові до переходів
Звичайно, що цих громад є близько 600. Можливо, всі громади поки що юридично не перереєстрували свої статути, виникли певні колізії. Але де-факто перейшло близько 600 парафій. Де-юре, можливо, поки ще не всі оформили відповідні документи. Але з часом і інші, які поки що споглядають, дивляться... Є дуже багато парафій, які вже готові до переходів. Вони зверталися до мене, але говорять, що ми ще почекаємо, давайте нехай все владнається, і коли ми будемо бачити, що ми ухвалимо рішення, через короткий час це буде узаконено, бо це стосується і майна...
Архієпископ Донецький і Маріупольський ПЦУ Сергій
Ми бачимо, що російська церква вкидає багато ресурсів для того, щоб створити певну негативну картинку, привозять людей. У більшості громад, які долучилися, а це 90% вірних тієї чи іншої громади ухвалили рішення про перехід, залишається невеликий відсоток, 10%, інколи 5%, а деколи навіть 5 чоловік, які підсилені з боку певними бойовиками, намагаються захопити храм громади, яка вже перейшла. Але я вірю, що в майбутньому буде діяти закон. І тільки в законному полі повинні вирішуватися ці питання. Це залежить від громади, від священника в громаді, які бажають перейти до визнаної помісної православної церкви.
Click to viewЄ такі випадки також, коли громада побачила, що важко буде боротися за храм, починають будувати поруч, через дорогу... Є багато таких випадків, навіть коли ми проїжджаємо інколи по дорозі, то бачимо, що поруч два храми - є храм ПЦУ, визнаної, і відповідно храм РПЦ.
Якщо громада потужна, сильна і має можливість, то інколи навіть вони обирають такий шлях, щоб не було протистояння, не було боротьби, не було розділення такого явного в тій чи в іншій громаді в селі чи в місті, вони беруть земельну ділянку і впродовж певного часу будують навіть кращий храм. Бо виходять з якогось старенького, дерев’яного, а поруч будують великий, прекрасний цегляний храм, в якому задовольняють свої духовні потреби.
- Це в багатих селах, так?
- Це в багатих селах. Бо зараз яка є проблема? Що інколи будуються храми в таких селах, які не мають можливості навіть його утримувати. Є певний виходець з того чи з іншого села, багата людина, він будує храм... І навіть до мене є такі звернення, що на Київщині в селі побудований великий прекрасний храм, а громада його самостійно не може утримувати. Бо немає людей, залишилося дуже мало людей - похилого віку, пенсіонерів, які фізично, матеріально не можуть утримувати таку велику будівлю. Тому це також є певною проблемою.
- Чи вистачає храмів у великих містах?
Навіть в Києві поки ще недостатньо храмів
- Зараз не вистачає храмів у великих містах. Чому? Ми говорили сьогодні вже про тих практикуючих християн і не практикуючих, які просто приходять на богослужіння під час великих свят. І що ми бачимо? У звичайні неділі храми повні, але вміщають всіх, а якщо ми святкуємося великі свята, то храми не вміщають всіх бажаючих. Тому на майбутнє ще у великих містах ведеться будівництво храмів. І навіть в Києві поки ще недостатньо храмів для того, щоб всі православні християни могли задовольнити свої потреби.
- Чи є необхідність будувати храми в Почаєві? Тому що там Почаївська лавра зокрема - це великий осередок чи осердя церкви Московського патріархату. З іншого боку, є люди, які хотіли б ходити до іншої церкви. Щось там, можливо, ідеологічно плануєте?
Почаїв на Тернопільщині є певним оплотом РПЦ. Але в майбутньому Почаївська лавра також буде у складі єдиної помісної ПЦУ
- Насправді Почаїв на Тернопільщині є певним оплотом РПЦ.
Але, не дивлячись на це, в цьому регіоні, у Кременецькому районі, є багато парафій ПЦУ. І навіть біля Почаєва є храм ПЦУ. І тому кожен бажаючий має можливість відвідати той храм, який він бажає. Але в майбутньому, я переконаний, і Почаївська лавра також буде у складі єдиної помісної ПЦУ. Потрібен час.
- Стосовно храмів, які перебувають в окупованому Криму. Архієпископ Климент навіть оголошував голодування. Але потім була його зустріч з міністром Оксаною Колядою. Він голодування зупинив. Чи є якийсь прогрес у цьому питанні?
У Криму тимчасова російська влада намагається повністю витіснити нашу присутність
- Це справді велика проблема, яка зараз турбує загалом нашу ПЦУ - окуповані території. Особливо це стосується окупованого Криму. Тому що в Криму російська влада, тимчасова влада намагається повністю витіснити нашу присутність. Зараз ведеться боротьба щодо виселення, під виглядом ремонту, владики Климента з єпархіального управління та кафедрального собору. А ще одне більш абсурдне рішення було ухвалено судом в Євпаторії, що наші вірні власними силами повинні знести храм, храмову будівлю.
У Конгресі США є законопроєкт щодо порушення права на віросповідання на окупованих територіях Криму і Донбасу
Тобто це нагадує ті старі сталінські часи СРСР, коли храми руйнувалися. Тобто безбожники руйнували храми, а зараз ми це бачимо на окупованих територіях Криму і Донбасу. І ми все робимо залежне від нас.
Я, перебуваючи в США, наголошував на тому, що ведуться переслідування, і ми просимо, щоб міжнародна спільнота висловила стурбування. І наскільки відомо, що зараз вже і в Конгресі зареєстрований законопроєкт про те, що на окупованих територіях Криму і Донбасу порушується право на віросповідання.
Тому ми і надалі будемо звертатися до міжнародних інституцій і тут в Україні бити на сполох, щоб і наша українська влада долучилася до цього процесу. Бо Владика Климент просить підтримки від уряду, просить ухвалити відповідне рішення, згідно якого це майно, яке було свого часу передане ще УПЦ КП, можна було узаконити і звертатися вже в міжнародні суди і інституції щодо захисту наших прав.
Архієпископ Сімферопольський і Кримський ПЦУ Климент із плакатом «Забезпечте права релігійної свободи українців в Криму» біля будівлі уряду України. Київ, 10 грудня 2019 року
2.
https://www.radiosvoboda.org/a/tserkva-pravoslavna/30358786.html