«Росія активно використовує церкву як інструмент на зовнішньому напрямку» - глава ПЦУ Епіфаній. 2.
1.
- Тобто ви співпрацюєте з Офісом президента у цих питаннях?
- Під час зустрічі Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій я це питання дуже гостро підняв. Президент навіть занотував це. Також і інші представники церков і релігійних організацій наголошували на тому, що відбувається переслідування. Це і протестанти, і мусульмани. Тому ми разом це наголосили і президенту під час зустрічі. А також звертаємося і до уряду, і до Верховної Ради, щоб вони належним чином звернули на це увагу. І навіть зверталися до представників в Мінську, щоб вони це питання порушили в порядку денному під час перемовин тристоронньої групи.
- Стосовно позиції ПЦУ на території окупованого Донбасу - як там ситуація?
На окупованій частині Донбасу наша церква перебуває у підпіллі
- Там теж складна ситуація. Тому що наша церква там перебуває у підпіллі. Ми не можемо звершувати офіційно богослужіння. Ми підтримуємо ті громади. І до цього часу в нас там є будинок для престарілих, в якому знаходиться близько 100 чоловік. І це наш обов’язок, ми опікуємося ними, ми передаємо їм гуманітарну допомогу, тому що це наші люди. Тому ті священники, які залишилися, їх небагато, бо є така небезпека обшуків, як було в Луганську і в Донецьку, їх викликають на допити, лякають, змушують перереєструватися, але ми не підемо на це.
Тобто ми не будемо перереєстровуватися, згідно російського законодавства чи, згідно так званого «законодавства «республік». Вони намагаються змусити духовенство на місцях перереєструватися, залякують, священники покидають цю територію. Навіть був нещодавно прецедент, що один із священників помер прямо на пропускному пункті.
- Робота капеланів ПЦУ на фронті.
- Зараз у нас є велика кількість капеланів. Це близько 600 чоловік, які постійно працюють для того, щоб підтримувати духовно наших військовослужбовців. Також більше 100 є офіційно на посадах в українській армії. Зараз ми просимо парламент, щоб був ухвалений відповідний законопроєкт, щоб кожен священнослужитель відчував себе соціально захищеним. Бо є певні питання. Але, не дивлячись на це, навіть маємо сотні капеланів-волонтерів, які, не будучи на посаді капелана, відвідують зону ООС.
- Запитання з соціальної мережі «Фейсбук». Марина СМКН (такий нік) запитує: «Чи співпрацює ПЦУ з організаціями психологічної допомоги ветеранам ООС та АТО? Якщо ні, то чи надається психологічна допомога самою ПЦУ?».
- Ми співпрацюємо з багатьма різними організаціями. Ми намагаємося проводити семінари на базі навіть не Синодального управліннях у справах військового духовенства, а на базі Синодального управління у справах соціального служіння. Є такий священник Сергій Дмитрієв. Організація «Елеос-Україна», яка залучає різні компанії. І впродовж цього часу ми робимо все для того, щоб реабілітувати, морально підтримати військовослужбовців, які прийшла з фронту.
Тому що це дуже складне питання, яке в майбутньому також повинна вирішити українська держава. Бо ми самостійно як церква не зможемо осилити той великий фронт такої відповідальної роботи. Але ми підключаємося і робимо все залежне від нас. Ми проводимо різні семінари зі священниками, щоб вони стали ще більш досконалими психологами. Бо це питання досить є актуальним.
Один із священників каже: я запобіг 10 суїцидам
І спілкуючись з такими священниками після таких семінарів, вони зауважують, що мають великі успіхи. Один із священників каже: ви знаєте, я настільки піднесений. Я після цього семінару отримав певні практичні навички спілкування з військовими і запобіг 10 суїцидам. Тобто яка велика роль зараз священника в українській армії!
Наша церква є найбільш присутньою в українській армії - 600 капеланів
Наша церква є найбільш присутньою в українській армії, тому що 600 капеланів - це велика кількість священників, які зараз перебувають в українській армії. І ті питання, які стоять на порядку денному, то це ухвалення законопроєкту.
Ми маємо вже позитивні відгуки з боку Верховної Ради, депутатів, які готові спілкуватися, розглядати законопроєкт, який буде влаштовувати всі церкви загалом, які беруть участь в капеланському служінні в українській армії.
Капелан Дмитро Поворотний під час Священного синоду, 15 грудня 2018 року
- Зараз буде декілька дуже непростих питань. Олександр Квітка запитує: «Як буде реагувати ПЦУ на непристойну поведінку служителів церкви - водіння автомобіля в нетверезому стані, жадібність до збагачення? Оскільки деякі служителі церкви живуть у дорогих маєтках, їздять на дорогих авто. Чи будуть внутрішні правила поведінки служителів церкви?»
- Загалом все, що стосується священнослужителя, який порушує етичні норми, якщо він зловживає алкоголем... Хоча останнім часом ми не спостерігаємо якогось такого явища загального, щоб священники зловживали. Це стосується не тільки священників. Священник є зразком. Він повинен бути зразком для свого вірного. І, якщо він зловживає, він буде покараний чи архієреєм, чи Священним синодом, якщо це вже дійде вище. Тому ми такі явища, звичайно, «присікаємо».
Інколи священик отримує 500 гривень на місяць і не може вижити. І намагається працювати, щоб утримувати повноцінно свою родину
Тому, якщо священник зловживає такими речами чи то алкоголем, чи зараз є такі випадки, коли священники надто є багатими, і це викликає з боку вірних церкви також певне обурення, але таких не дуже багато, одиниці... Я не буду називати таких архієреїв з боку і РПЦ, коли нам показують пальцем на них. Але люди повинні розуміти, що таких є одиниці. А загалом в більшості священики ПЦУ - це люди, які виживають на парафіях. Вони отримують навіть не мінімальну заплату. Інколи священик отримує 500 гривень на місяць і не може вижити. І намагається працювати, щоб утримувати повноцінно свою родину.
- Ярослав Гошуляк запитує: «Яке ставлення ПЦУ до питання легалізації медичної марихуани?»
- Загалом ми поки що не вникали у це питання. Ми, звичайно, робили певні заяви щодо вакцинації, тих актуальних питань, які зараз турбують загалом наше суспільство. І ми підтримуємо ті речі, які є корисними для збереження здоров’я людини. Зараз поки що ще держава не розробила певного чіткого бачення чи певного законопроєкту, чи певних норм уряду, якими це питання унормували б. Коли ми будемо бачити, що це питання унормоване вже на виході, то, відповідно, ми також будемо робити певні заяви, чи підтримуємо, чи не підтримуємо.
- Алекс-Савелій запитує: «Чому ви погодилися на митрополію, а не пробували добитися патріархії?». Чи це так само питання майбутнього?
Володіємо всіма необхідними правами, якими володіють інші помісні православні церкви
- Це питання майбутнього. Ми неодноразово говорили, що для того, щоб отримати визнаний автокефальний статус, ми не можемо відразу отримати все. І не залежить від статусу. Ми володіємо всіма необхідними правами, якими володіють інші помісні православні церкви. Кіпрська церква, яка була визнана на Третьому Вселенському соборі, до цього часу не є патріархатом. На чолі архієпископ. Елладська православна церква, яка є великою і впливовою у православному світі, також не має патріаршого статусу. І інші церкви деякі також не мають, але вони є автокефальними, незалежними, повноцінними і володіють тими ж правами, що і патріархат.
Коли православні українці об’єднаються навколо Києва, будемо претендувати на статус патріархату
І ми наголошували на тому, що в майбутньому, коли православні українці об’єднаються всі навколо Києва, ми будемо претендувати на статус патріархату. Але це нам не надасть якихось таких особливих прав. Це попереду.
- Це якраз одне з таких питань, проти яких виступає почесний патріарх Філарет, який каже, що треба було добиватися патріархії. «У нас була патріархія», а позбулися її. Він кілька днів тому давав чергове інтерв’ю і знову каже, що буде окрема церква - це буде Київський патріархат. Там залишився лише один Володимирський собор в патріархії і кілька приходів, парафій на території Російської Федерації, якщо я не помиляюся.
- Так. І два архієреї.
- То як це буде стосовно питання єднання? Чи можливо все-таки подолати цей... Я не назвала б це розколом, але...
Почесний патріарх Філарет знаходиться в самоізоляції
- Зараз почесний патріарх Філарет перебуває в самоізоляції. Він є архієреєм ПЦУ, але рішення щодо статусу митрополії і визнання з боку Константинополя було ухвалене саме ним. Якби він тоді не погодився на такий статус, то, відповідно, не було б Об’єднавчого собору, ми не отримали б і томосу. Але він підписав відповідні документи, він провів помісний собор Київського патріархату, який розпустив всі структури.
Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет під час богослужіння у Володимирському соборі в Києві, 28 квітня 2019 року
Київського патріархату ні юридично, ні фактично вже немає
І зараз вже в річницю було доконано - повністю все те, що було проголошено 15 грудня вранці на Помісному соборі Київського патріархату, тобто повністю вже ліквідовані усі структури Київського патріархату, і Київську патріархію. Тому зараз говорити про існування окремої структури Київського патріархату немає потреби. Тому що ні юридично, ні фактично цієї церкви вже немає, тому що вона лягла в основу єдиної визнаної помісної православної церкви.
І слід згадати також і вчинок митрополита Макарія, який також тоді ухвалив відповідне рішення про розпуск структур УАПЦ. І треба віддати належне, що впродовж цього часу він активно бере участь у розбудові ПЦУ і допомагає мені як предстоятелю. Тобто він став таким зразком жертовності на відміну від почесного патріарха Філарета, який намагається протистояти, намагається всім довести, що УПЦ КП існує. Її немає, тому що вона лягла в основу, дала можливість існування вже єдиній ПЦУ, яка має визнання з боку і Вселенського патріарха, і в майбутньому буде мати визнання з боку більшості інших помісних православних церков.
Митрополит Макарій, 2018 рік
- Там є такі претензії. Наприклад, він каже про те, що, мовляв, ви йому публічно висловлюєте шану, а насправді забрали у нього іподияконів, заборонили архієреям спілкуватися з ним, виключають когось з семінарії, немає чим заплатити за воду, тепло і світло.
- Це не відповідає дійсності. Чому? Тому що я ніколи і нікому не забороняв спілкуватися з почесним патріархом Філаретом. Це є вибір кожного архієрея, це є вибір кожного студента. Вони вирішують, чи несуть вони послух, чи спілкуються, чи не спілкуються.
Я не можу навіть осягнути повністю це питання. Чому? Тому що я не буду телефонувати 60 архієреям, які зараз у складі ПЦУ, і забороняти кожному привітати чи спілкуватися з почесним патріархом Філаретом.
Ми залишили почесному патріарху Філарету і Володимирський собор, і резиденцію на Пушкінській 36, і доходи, які надходять і з Володимирського собору, і з оренди. Тобто у нього немає зараз якихось фінансових проблем. І якщо такі виникнуть, то ми будемо розглядати його запити і їх задовольняти. Немає жодних проблем у цьому.
Але на наш добрий заклик і те, що ми бажаємо, щоб він і надалі перебував так достойно, він, ми бачимо, дає відповідь, що він буде до кінця боротися і відстоювати ту позицію, на якій він зараз стоїть.
Весь єпископат і духовенство закликає почесного патріарха вийти з самоізоляції і далі разом бути
Але ми закликаємо його до примирення. Це було висловлено і на Архієрейському соборі, який відбувся 14 грудня в 2019 році. Весь єпископат і духовенство закликає почесного патріарха вийти з цієї самоізоляції і далі разом бути.
- Але знову ж таки він каже, що його не запрошували на це засідання.
Озвучені ідеї з боку почесного патріарха Філарета не мають жодної підтримки
- Всі знають, що коли відбувається засідання, то всіх ми запрошуємо. Тому не потрібно говорити про те, що коли ми запрошуємо, він не приходить, а коли не запрошуємо, він хотів би прийти. Тобто це вже є така маніпуляція певними речами. Якщо є бажання, то людина завжди знаходить можливість зробити так, як потрібно, а не так, як це суперечить загальній позиції ПЦУ. Ми зберегли єдність, маємо єдину позицію, ми рухаємося вперед, у нас є майбутнє, ми прагнемо визнання. І тому ті озвучені ідеї з боку почесного патріарха Філарета не мають жодної підтримки.
- То, може, перед наступним засіданням варто подзвонити і покликати, щоб не було маніпуляцій?
- Ну, звичайно. Ми запрошували і будемо запрошувати почесного патріарха до примирення, до відвідання і засідання Священного синоду, і Архієрейського собору та брати і надалі активну, діяльну участь у розбудові вже єдиної православної церкви. Тому що той шлях, який ним накреслений, то цей шлях в нікуди і приведе до краху.
- Ви в одному з попередніх інтерв’ю говорили про те, що на початку року планується ваш візит до Єгипту і спільне служіння з Олександрійським предстоятелем. Чи вже визначена дата?
- Зараз ми визначаємо дату. Я думаю, що в перших місяцях 2020 року буде здійснений такий мирний перший візит (до Єгипту, - ред.) для налагодження наших подальших стосунків.
- Продовжують говорити представники різних православних церков про тиск від російської церкви.
Росія активно використовує церкву як інструмент на зовнішньому напрямку
- Це зрозуміло. Чому? РПЦ завжди діяла таким чином, як і російська держава. Ми зараз не говоримо суто про РПЦ, це є тиск з боку Російської Федерації, яка активно використовує церкву як інструмент на зовнішньому напрямку. Тобто церква діє разом з російською державою. Ми бачимо, як це відбувалося в Елладській церкві, де ієрархи цієї церкви відкрито заявили під час засідання Архієрейського собору, що нам потрібно ухвалити відповідне рішення задля того, щоб цей тиск вже припинився. Вони відвідували, намагалися переконувати їх, тиснути на них і так далі. І тому зараз цей тиск відчувають і інші церкви.
Але ми бачимо, що Олександрійський патріарх поступив зовсім по-іншому. Він побачив, як це відбувалося в Елладській православній церкві. Тому він спілкувався з архієреями і відповідно оголосив це під час богослужінь, пом’янувши моє ім’я в диптиху задля того, щоб запобігти в майбутньому маніпуляціям і тиску з боку російської церкви і російської держави.
Блаженніший Еіфаній
- Тобто, на ваш погляд, чим більший тиск, тим більше визнання?
Чим більший тиск, тим більше визнають наш автокефальний статус
- Так. Ми це спостерігаємо, чим більший тиск, тим більше визнають наш автокефальний статус. Тобто є протидія.
Ви знаєте, коли можна натиснути занадто сильно, то воно може мати відповідний ефект, який не буде корисним для тієї сторони, яка тисне.
- З іншого боку, тоді в самій Україні віряни Московського патріархату так само мають відчути спротив і відтиску та так само перейти?
РПЦ розповсюджує різні міфи, намагаючись утримати своїх вірних
- Звичайно, що це питання часу. Вони вже відчувають цей тиск. Вони починають розуміти, усвідомлювати, бачити, що насправді відбувається. Бо вони певною мірою перебувають в інформаційній омані. Ми бачимо до цього часу, як наполегливо РПЦ розповсюджує різні міфи, намагається утримати своїх вірних у своїй церкві, щоб вони не перейшли. Але це тривати довго не буде, тому що народ поступово буде прозрівати і відповідно ухвалювати рішення на користь переходу до ПЦУ.
- Запитання знову з мережі «Фейсбук». Буря Вікторія запитує: «Чи є якась програма, чи вироблено ряд дій по зближенню ПЦУ з молоддю, так би мовити, церква для дітей? Можливо, навіть через ігри, спільні заходи, тощо?»
- Звичайно є. Ми намагаємося зараз розробити певні програми. Ми створили навіть Синодальне управління з недільних шкіл. Тобто ми хочемо розвинути в майбутньому потужну мережу недільних шкіл при парафіях. Зараз навіть в місті Києві кожного місяця у Михайлівському золотоверхому соборі звершуються дитячі літургії, коли діти з різних недільних шкіл міста Києва збираються на спільне богослужіння.
А також Михайлівський золотоверхий монастир є таким певним зразком. Зараз Київська православна богословська академія не може вмістити всіх дітей, які прагнуть вивчати основи православної віри, Закон Божий. І в різних інших парафіях, монастирях. Наприклад, навіть в Житомирі створена теж одна з найбільших шкіл недільних, де зараз навчається декілька тисяч дітей. Є багато викладачів. Вони мають окрему будівлю, окремий храм.
Тобто ми наполегливо працюємо, розбудовуємо те, що в нас є. І зараз розробляємо нові програми, де при кожній парафії ПЦУ, де є така можливість, бо не всюди є можливість, щоб існувала недільна школа для дітей, а також і для дорослих.
- Оскільки ми зустрічаємося напередодні Різдва, то ваші побажання вірним до Різдва.
- У день святкування Різдва Христового ми по-особливому будемо молити Бога, щоб Господь утвердив в нас мир, щоб в Українській державі назавжди запанував справедливий мир. Бо Господь прийшов і приніс у світ мир. А зараз ми бачимо, що цієї чесноти, на жаль, так бракує в нашому житті. Тому, якщо ми будемо всі разом, православні українці, не тільки прагнути, а молитися і робити все для того, щоб цей справедливий мир в Україні запанував, то ми побачимо, що Господь може створити це чудо за нашими проханнями, за нашими молитвами і виконати це на благо. Тому я бажаю, щоб у новому році Господь був щедрий до нас.
Ми бачимо, що минулий рік був складним, але Господь допомагав і сприяв нам. Ми надіялися на нього, і Господь неодмінно благодіяв нам. Тому ми повинні бути вдячні Богові за те, що ми сподобилися таких благодіянь у своєму житті, і просити, щоб надалі це Боже благословення перебувало з нами, перебувало з Україною, і ми всі разом раділи нашим спільним здобуткам.
https://www.radiosvoboda.org/a/tserkva-pravoslavna/30358786.html
- Тобто ви співпрацюєте з Офісом президента у цих питаннях?
- Під час зустрічі Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій я це питання дуже гостро підняв. Президент навіть занотував це. Також і інші представники церков і релігійних організацій наголошували на тому, що відбувається переслідування. Це і протестанти, і мусульмани. Тому ми разом це наголосили і президенту під час зустрічі. А також звертаємося і до уряду, і до Верховної Ради, щоб вони належним чином звернули на це увагу. І навіть зверталися до представників в Мінську, щоб вони це питання порушили в порядку денному під час перемовин тристоронньої групи.
- Стосовно позиції ПЦУ на території окупованого Донбасу - як там ситуація?
На окупованій частині Донбасу наша церква перебуває у підпіллі
- Там теж складна ситуація. Тому що наша церква там перебуває у підпіллі. Ми не можемо звершувати офіційно богослужіння. Ми підтримуємо ті громади. І до цього часу в нас там є будинок для престарілих, в якому знаходиться близько 100 чоловік. І це наш обов’язок, ми опікуємося ними, ми передаємо їм гуманітарну допомогу, тому що це наші люди. Тому ті священники, які залишилися, їх небагато, бо є така небезпека обшуків, як було в Луганську і в Донецьку, їх викликають на допити, лякають, змушують перереєструватися, але ми не підемо на це.
Тобто ми не будемо перереєстровуватися, згідно російського законодавства чи, згідно так званого «законодавства «республік». Вони намагаються змусити духовенство на місцях перереєструватися, залякують, священники покидають цю територію. Навіть був нещодавно прецедент, що один із священників помер прямо на пропускному пункті.
- Робота капеланів ПЦУ на фронті.
- Зараз у нас є велика кількість капеланів. Це близько 600 чоловік, які постійно працюють для того, щоб підтримувати духовно наших військовослужбовців. Також більше 100 є офіційно на посадах в українській армії. Зараз ми просимо парламент, щоб був ухвалений відповідний законопроєкт, щоб кожен священнослужитель відчував себе соціально захищеним. Бо є певні питання. Але, не дивлячись на це, навіть маємо сотні капеланів-волонтерів, які, не будучи на посаді капелана, відвідують зону ООС.
- Запитання з соціальної мережі «Фейсбук». Марина СМКН (такий нік) запитує: «Чи співпрацює ПЦУ з організаціями психологічної допомоги ветеранам ООС та АТО? Якщо ні, то чи надається психологічна допомога самою ПЦУ?».
- Ми співпрацюємо з багатьма різними організаціями. Ми намагаємося проводити семінари на базі навіть не Синодального управліннях у справах військового духовенства, а на базі Синодального управління у справах соціального служіння. Є такий священник Сергій Дмитрієв. Організація «Елеос-Україна», яка залучає різні компанії. І впродовж цього часу ми робимо все для того, щоб реабілітувати, морально підтримати військовослужбовців, які прийшла з фронту.
Тому що це дуже складне питання, яке в майбутньому також повинна вирішити українська держава. Бо ми самостійно як церква не зможемо осилити той великий фронт такої відповідальної роботи. Але ми підключаємося і робимо все залежне від нас. Ми проводимо різні семінари зі священниками, щоб вони стали ще більш досконалими психологами. Бо це питання досить є актуальним.
Один із священників каже: я запобіг 10 суїцидам
І спілкуючись з такими священниками після таких семінарів, вони зауважують, що мають великі успіхи. Один із священників каже: ви знаєте, я настільки піднесений. Я після цього семінару отримав певні практичні навички спілкування з військовими і запобіг 10 суїцидам. Тобто яка велика роль зараз священника в українській армії!
Наша церква є найбільш присутньою в українській армії - 600 капеланів
Наша церква є найбільш присутньою в українській армії, тому що 600 капеланів - це велика кількість священників, які зараз перебувають в українській армії. І ті питання, які стоять на порядку денному, то це ухвалення законопроєкту.
Ми маємо вже позитивні відгуки з боку Верховної Ради, депутатів, які готові спілкуватися, розглядати законопроєкт, який буде влаштовувати всі церкви загалом, які беруть участь в капеланському служінні в українській армії.
Капелан Дмитро Поворотний під час Священного синоду, 15 грудня 2018 року
- Зараз буде декілька дуже непростих питань. Олександр Квітка запитує: «Як буде реагувати ПЦУ на непристойну поведінку служителів церкви - водіння автомобіля в нетверезому стані, жадібність до збагачення? Оскільки деякі служителі церкви живуть у дорогих маєтках, їздять на дорогих авто. Чи будуть внутрішні правила поведінки служителів церкви?»
- Загалом все, що стосується священнослужителя, який порушує етичні норми, якщо він зловживає алкоголем... Хоча останнім часом ми не спостерігаємо якогось такого явища загального, щоб священники зловживали. Це стосується не тільки священників. Священник є зразком. Він повинен бути зразком для свого вірного. І, якщо він зловживає, він буде покараний чи архієреєм, чи Священним синодом, якщо це вже дійде вище. Тому ми такі явища, звичайно, «присікаємо».
Інколи священик отримує 500 гривень на місяць і не може вижити. І намагається працювати, щоб утримувати повноцінно свою родину
Тому, якщо священник зловживає такими речами чи то алкоголем, чи зараз є такі випадки, коли священники надто є багатими, і це викликає з боку вірних церкви також певне обурення, але таких не дуже багато, одиниці... Я не буду називати таких архієреїв з боку і РПЦ, коли нам показують пальцем на них. Але люди повинні розуміти, що таких є одиниці. А загалом в більшості священики ПЦУ - це люди, які виживають на парафіях. Вони отримують навіть не мінімальну заплату. Інколи священик отримує 500 гривень на місяць і не може вижити. І намагається працювати, щоб утримувати повноцінно свою родину.
- Ярослав Гошуляк запитує: «Яке ставлення ПЦУ до питання легалізації медичної марихуани?»
- Загалом ми поки що не вникали у це питання. Ми, звичайно, робили певні заяви щодо вакцинації, тих актуальних питань, які зараз турбують загалом наше суспільство. І ми підтримуємо ті речі, які є корисними для збереження здоров’я людини. Зараз поки що ще держава не розробила певного чіткого бачення чи певного законопроєкту, чи певних норм уряду, якими це питання унормували б. Коли ми будемо бачити, що це питання унормоване вже на виході, то, відповідно, ми також будемо робити певні заяви, чи підтримуємо, чи не підтримуємо.
- Алекс-Савелій запитує: «Чому ви погодилися на митрополію, а не пробували добитися патріархії?». Чи це так само питання майбутнього?
Володіємо всіма необхідними правами, якими володіють інші помісні православні церкви
- Це питання майбутнього. Ми неодноразово говорили, що для того, щоб отримати визнаний автокефальний статус, ми не можемо відразу отримати все. І не залежить від статусу. Ми володіємо всіма необхідними правами, якими володіють інші помісні православні церкви. Кіпрська церква, яка була визнана на Третьому Вселенському соборі, до цього часу не є патріархатом. На чолі архієпископ. Елладська православна церква, яка є великою і впливовою у православному світі, також не має патріаршого статусу. І інші церкви деякі також не мають, але вони є автокефальними, незалежними, повноцінними і володіють тими ж правами, що і патріархат.
Коли православні українці об’єднаються навколо Києва, будемо претендувати на статус патріархату
І ми наголошували на тому, що в майбутньому, коли православні українці об’єднаються всі навколо Києва, ми будемо претендувати на статус патріархату. Але це нам не надасть якихось таких особливих прав. Це попереду.
- Це якраз одне з таких питань, проти яких виступає почесний патріарх Філарет, який каже, що треба було добиватися патріархії. «У нас була патріархія», а позбулися її. Він кілька днів тому давав чергове інтерв’ю і знову каже, що буде окрема церква - це буде Київський патріархат. Там залишився лише один Володимирський собор в патріархії і кілька приходів, парафій на території Російської Федерації, якщо я не помиляюся.
- Так. І два архієреї.
- То як це буде стосовно питання єднання? Чи можливо все-таки подолати цей... Я не назвала б це розколом, але...
Почесний патріарх Філарет знаходиться в самоізоляції
- Зараз почесний патріарх Філарет перебуває в самоізоляції. Він є архієреєм ПЦУ, але рішення щодо статусу митрополії і визнання з боку Константинополя було ухвалене саме ним. Якби він тоді не погодився на такий статус, то, відповідно, не було б Об’єднавчого собору, ми не отримали б і томосу. Але він підписав відповідні документи, він провів помісний собор Київського патріархату, який розпустив всі структури.
Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет під час богослужіння у Володимирському соборі в Києві, 28 квітня 2019 року
Київського патріархату ні юридично, ні фактично вже немає
І зараз вже в річницю було доконано - повністю все те, що було проголошено 15 грудня вранці на Помісному соборі Київського патріархату, тобто повністю вже ліквідовані усі структури Київського патріархату, і Київську патріархію. Тому зараз говорити про існування окремої структури Київського патріархату немає потреби. Тому що ні юридично, ні фактично цієї церкви вже немає, тому що вона лягла в основу єдиної визнаної помісної православної церкви.
І слід згадати також і вчинок митрополита Макарія, який також тоді ухвалив відповідне рішення про розпуск структур УАПЦ. І треба віддати належне, що впродовж цього часу він активно бере участь у розбудові ПЦУ і допомагає мені як предстоятелю. Тобто він став таким зразком жертовності на відміну від почесного патріарха Філарета, який намагається протистояти, намагається всім довести, що УПЦ КП існує. Її немає, тому що вона лягла в основу, дала можливість існування вже єдиній ПЦУ, яка має визнання з боку і Вселенського патріарха, і в майбутньому буде мати визнання з боку більшості інших помісних православних церков.
Митрополит Макарій, 2018 рік
- Там є такі претензії. Наприклад, він каже про те, що, мовляв, ви йому публічно висловлюєте шану, а насправді забрали у нього іподияконів, заборонили архієреям спілкуватися з ним, виключають когось з семінарії, немає чим заплатити за воду, тепло і світло.
- Це не відповідає дійсності. Чому? Тому що я ніколи і нікому не забороняв спілкуватися з почесним патріархом Філаретом. Це є вибір кожного архієрея, це є вибір кожного студента. Вони вирішують, чи несуть вони послух, чи спілкуються, чи не спілкуються.
Я не можу навіть осягнути повністю це питання. Чому? Тому що я не буду телефонувати 60 архієреям, які зараз у складі ПЦУ, і забороняти кожному привітати чи спілкуватися з почесним патріархом Філаретом.
Ми залишили почесному патріарху Філарету і Володимирський собор, і резиденцію на Пушкінській 36, і доходи, які надходять і з Володимирського собору, і з оренди. Тобто у нього немає зараз якихось фінансових проблем. І якщо такі виникнуть, то ми будемо розглядати його запити і їх задовольняти. Немає жодних проблем у цьому.
Але на наш добрий заклик і те, що ми бажаємо, щоб він і надалі перебував так достойно, він, ми бачимо, дає відповідь, що він буде до кінця боротися і відстоювати ту позицію, на якій він зараз стоїть.
Весь єпископат і духовенство закликає почесного патріарха вийти з самоізоляції і далі разом бути
Але ми закликаємо його до примирення. Це було висловлено і на Архієрейському соборі, який відбувся 14 грудня в 2019 році. Весь єпископат і духовенство закликає почесного патріарха вийти з цієї самоізоляції і далі разом бути.
- Але знову ж таки він каже, що його не запрошували на це засідання.
Озвучені ідеї з боку почесного патріарха Філарета не мають жодної підтримки
- Всі знають, що коли відбувається засідання, то всіх ми запрошуємо. Тому не потрібно говорити про те, що коли ми запрошуємо, він не приходить, а коли не запрошуємо, він хотів би прийти. Тобто це вже є така маніпуляція певними речами. Якщо є бажання, то людина завжди знаходить можливість зробити так, як потрібно, а не так, як це суперечить загальній позиції ПЦУ. Ми зберегли єдність, маємо єдину позицію, ми рухаємося вперед, у нас є майбутнє, ми прагнемо визнання. І тому ті озвучені ідеї з боку почесного патріарха Філарета не мають жодної підтримки.
- То, може, перед наступним засіданням варто подзвонити і покликати, щоб не було маніпуляцій?
- Ну, звичайно. Ми запрошували і будемо запрошувати почесного патріарха до примирення, до відвідання і засідання Священного синоду, і Архієрейського собору та брати і надалі активну, діяльну участь у розбудові вже єдиної православної церкви. Тому що той шлях, який ним накреслений, то цей шлях в нікуди і приведе до краху.
- Ви в одному з попередніх інтерв’ю говорили про те, що на початку року планується ваш візит до Єгипту і спільне служіння з Олександрійським предстоятелем. Чи вже визначена дата?
- Зараз ми визначаємо дату. Я думаю, що в перших місяцях 2020 року буде здійснений такий мирний перший візит (до Єгипту, - ред.) для налагодження наших подальших стосунків.
- Продовжують говорити представники різних православних церков про тиск від російської церкви.
Росія активно використовує церкву як інструмент на зовнішньому напрямку
- Це зрозуміло. Чому? РПЦ завжди діяла таким чином, як і російська держава. Ми зараз не говоримо суто про РПЦ, це є тиск з боку Російської Федерації, яка активно використовує церкву як інструмент на зовнішньому напрямку. Тобто церква діє разом з російською державою. Ми бачимо, як це відбувалося в Елладській церкві, де ієрархи цієї церкви відкрито заявили під час засідання Архієрейського собору, що нам потрібно ухвалити відповідне рішення задля того, щоб цей тиск вже припинився. Вони відвідували, намагалися переконувати їх, тиснути на них і так далі. І тому зараз цей тиск відчувають і інші церкви.
Але ми бачимо, що Олександрійський патріарх поступив зовсім по-іншому. Він побачив, як це відбувалося в Елладській православній церкві. Тому він спілкувався з архієреями і відповідно оголосив це під час богослужінь, пом’янувши моє ім’я в диптиху задля того, щоб запобігти в майбутньому маніпуляціям і тиску з боку російської церкви і російської держави.
Блаженніший Еіфаній
- Тобто, на ваш погляд, чим більший тиск, тим більше визнання?
Чим більший тиск, тим більше визнають наш автокефальний статус
- Так. Ми це спостерігаємо, чим більший тиск, тим більше визнають наш автокефальний статус. Тобто є протидія.
Ви знаєте, коли можна натиснути занадто сильно, то воно може мати відповідний ефект, який не буде корисним для тієї сторони, яка тисне.
- З іншого боку, тоді в самій Україні віряни Московського патріархату так само мають відчути спротив і відтиску та так само перейти?
РПЦ розповсюджує різні міфи, намагаючись утримати своїх вірних
- Звичайно, що це питання часу. Вони вже відчувають цей тиск. Вони починають розуміти, усвідомлювати, бачити, що насправді відбувається. Бо вони певною мірою перебувають в інформаційній омані. Ми бачимо до цього часу, як наполегливо РПЦ розповсюджує різні міфи, намагається утримати своїх вірних у своїй церкві, щоб вони не перейшли. Але це тривати довго не буде, тому що народ поступово буде прозрівати і відповідно ухвалювати рішення на користь переходу до ПЦУ.
- Запитання знову з мережі «Фейсбук». Буря Вікторія запитує: «Чи є якась програма, чи вироблено ряд дій по зближенню ПЦУ з молоддю, так би мовити, церква для дітей? Можливо, навіть через ігри, спільні заходи, тощо?»
- Звичайно є. Ми намагаємося зараз розробити певні програми. Ми створили навіть Синодальне управління з недільних шкіл. Тобто ми хочемо розвинути в майбутньому потужну мережу недільних шкіл при парафіях. Зараз навіть в місті Києві кожного місяця у Михайлівському золотоверхому соборі звершуються дитячі літургії, коли діти з різних недільних шкіл міста Києва збираються на спільне богослужіння.
А також Михайлівський золотоверхий монастир є таким певним зразком. Зараз Київська православна богословська академія не може вмістити всіх дітей, які прагнуть вивчати основи православної віри, Закон Божий. І в різних інших парафіях, монастирях. Наприклад, навіть в Житомирі створена теж одна з найбільших шкіл недільних, де зараз навчається декілька тисяч дітей. Є багато викладачів. Вони мають окрему будівлю, окремий храм.
Тобто ми наполегливо працюємо, розбудовуємо те, що в нас є. І зараз розробляємо нові програми, де при кожній парафії ПЦУ, де є така можливість, бо не всюди є можливість, щоб існувала недільна школа для дітей, а також і для дорослих.
- Оскільки ми зустрічаємося напередодні Різдва, то ваші побажання вірним до Різдва.
- У день святкування Різдва Христового ми по-особливому будемо молити Бога, щоб Господь утвердив в нас мир, щоб в Українській державі назавжди запанував справедливий мир. Бо Господь прийшов і приніс у світ мир. А зараз ми бачимо, що цієї чесноти, на жаль, так бракує в нашому житті. Тому, якщо ми будемо всі разом, православні українці, не тільки прагнути, а молитися і робити все для того, щоб цей справедливий мир в Україні запанував, то ми побачимо, що Господь може створити це чудо за нашими проханнями, за нашими молитвами і виконати це на благо. Тому я бажаю, щоб у новому році Господь був щедрий до нас.
Ми бачимо, що минулий рік був складним, але Господь допомагав і сприяв нам. Ми надіялися на нього, і Господь неодмінно благодіяв нам. Тому ми повинні бути вдячні Богові за те, що ми сподобилися таких благодіянь у своєму житті, і просити, щоб надалі це Боже благословення перебувало з нами, перебувало з Україною, і ми всі разом раділи нашим спільним здобуткам.
https://www.radiosvoboda.org/a/tserkva-pravoslavna/30358786.html