14-27 червня 1940р.Упав Париж і капітулює Франція. Ми із здержанням віддиху чекаємо на дальший розвиток політичних і воєнних подій ( Read more... )

14 червня 1940р.Після обіду поширилася вістка, що німці зайняли Париж. Ми не можемо сконтролювати цієї вістки, бо не маємо радіо. Але з ситуації останніх днів ми могли очікувати такого нещастя ( Read more... )

11 червня 1940р.

О год. 8.20 ранку довідуємося, що Італія вночі вступила до війни на боці Німеччини.

10 червня 1940р.Полковник Пеліх так довго нарікав на гук з вулиці, через який він не може спати, що консул д-р Бартонь переніс його до іншого помешкання. Полковник Пеліх нарікав також і на страву, але на інтерпеляцію господині проголосив, що їжею він був задоволений. Ми за ним не шкодували, але йому було тяжко залишати нас. Так, «6 мужчин ( ( Read more... )

8 червня 1940р.Зранку я закуповував деякі менші речі до мого туалету, а після обіду написав і вислав деякі листи: додому, до Београда й до Лондона, щоби знали, де я є. Учора від д-ра Терелі позичив 5 фунтів стерлінгів. А вечером подивився на деякі нічні клуби ( Read more... )

4 червня 1940р.Щойно тут знайомимось ближче з Орієнтом. Те, що ми бачили з вікна поїзда під Таурусом, або в короткім ( Read more... )

28 травня 1940р.В Алеппо нас розмістили в арабському готелі «Готел Роял». Для англійських і французьких офіцерів було би принизливим замешкати в арабському готелі, головно в такому великому місті, як Алеппо. Тут є кілька добрих готелів, навіть в європейському значенні. Але виглядає, що для чехословаків арабські готелі зі своїми блощицями і ( Read more... )

28 травня 1940р.
Ідемо з «Таурус Експресе». До вечора мусимо доїхати до Сирії. Там вже Европи буде мало. Хоч Сирія є французька колонія, але араби мають свою самоуправу.
Це вже середина Близького Сходу.

27 травня 1940р.
Від'їзд з Царгороду до Анталії, тобто до найгарнішої частини Туреччини. Надіюся, що з поїзда будемо бачити великі плантації бананів і льону. Шкода, що не можемо зупинитися на широких піскових пляжах південної Туреччини.

26 травня 1940р.Приїхали дуже змучені від неприємної подорожі. Мали їхати дальше, але тому, що була неділя, задержалися тут на одну ніч. Старий Царгород зовсім не змінився від того часу, як я тут перебував у 1933 р. Люди виглядають по-европейськи і, навіть, стараються бути європейями, але тут вже відчувається подув Азії. Урядовці не спішаться зі ( Read more... )