Книжка про Галичину часів Франка

[vent_de_la_mer]

Завдяки рецензії gluk16 почав читати чудову книжку - Ярослав Грицак "Пророк у своїй вітчизні: Іван Франко і його спільнота".

Читається чудово - я вже на 43 сторінці.

Багато цікавого про Галичину якої ми не зналиХІХ століття, та й про історію взагалі.

Усім раджу.

Comments

[tin_tina]

О, я давно радила цю книжку!
Тільки попереджаю, обережно! Звичайно, у Грицака значно менше глюків, ніж в Оксани Забужко, однак все-таки є

[gluk16]

==у Грицака значно менше глюків, ніж в Оксани Забужко, однак все-таки є ==

які саме глюки? (я не фаховий історик, а тим більше - антрополог, а тому текст Грицака мені видався "рівним" і переконливим)

[tin_tina]

Вони порівняно незначні, але все-таки є. Дещо стосується Франкового походження. Доволі сміливо "зсунута на схід" різня 1846 року, при цьому ігнорується написане тим же Франком (маю на увазі повість "Гриць і панич", насамперед). Дещо з іншої точки зору можна б розглянути і бориславський цикл, пояснивши, що багатьма елементами теперішньої архітектурної розкоші ми зобов"язані, як висловився Франко, "золотому бориславському потоку". Стосунки з москвофілами (Наумовичем, Площанським) викладені доволі поверхово, так само і з народовцями типу братів Барвінських.

[gluk16]

дякую за відповідь :)

стосовно бориславського циклу, то мені сподобалася ідея Грицака, що Франко в художній формі написав "короткий курс молодого робітника-соціаліста".

а от щодо москвофілів та народовців, то згоден з Вами (як читач :) А я вже думав, що то мої примхи і не писав про це в своїй "рецензії". В мене після прочитання книжки було деяке незадоволення "моментальністю" переходу Франка від москвофільства до соціалізму. Як воно відбулося? Чому? Про це автор не пише. Хоча, це важливо. Не може ж бути, що приїхав Драгоманов - і всіх "навернув". Як-не-як, йшлося про вибір сторони, яка - на той час - програвала в боротьбі: за поляків Відень, за москвофілів - Санкт-Петербург (і народ), а за соціалістів і народовців - ніхто. З тексту випливає, що до "навернення" Франко був прагматиком ("риба шукає, де глибгше, а чоловік - де ліпше"), то чому різко стає ідеалістом