Читаючи білорусько-українського словника: абрахманіць

Aug 07, 2011 12:19

біл. Абрахманіць недок. приручити, упокорити.

біл. Рахманы 1. (про людину) лагідний, злагідний, тихий; покірливий, покірний, смирний, сумирний, (розм.) плохий; 2. (про тварину) ручний; сумирний, плохий.

укр. Рахманний, -а, -е. Смирний, тихий; спокійної вдачі. *Образно.

укр. Рахман, -а, ч. 1. Уявний праведний християнин із міфічної країни. 2. Жебрак ( Read more... )

Мова та редагування, Білорусь

Leave a comment

Comments 7

smijana August 8 2011, 13:24:52 UTC
Щоб переконатися що "Запозичення з грецької мови (брахман) через перекладні візантійські повісті Александрію, Ходіння Зосими до рахманів"

"Більше з брахманами ніяк не пов’язаний"
треба було б почитати про ті ходіння Зосими..
та й навіть тоді незрозуміло, чому це раптом до християнського терміну "приліпився" геть не християнський обряд кидання шкаралуп яєць (яйце -теж не канонічно-християнський атрибут, це писанки ДОхристиянські, значить, і обряди де вони фігурують -ДОхристиянські?..)

Я не люблю притягнутого, додуманого фантазування (як у Плачинди чи Шилова), але не люблю таких же строгих запаречень і з іншого боку.
Чомусь всі дослідники дуже бояться слів "достеменно ми не знаємо", і кожне припущення вважають за обов'язок довести, не зважаючи на мінімум підстав.. :)

Reply

van_dreamker August 8 2011, 20:08:26 UTC
Думаю, саме слово походить із дохристиянських часів. А рахманам образ праведного християнина був наданий пізніше, щоб охристиянити старі вірування. На це вказує те, що у християнстві немає ніяких "міфічних країн"; поєднання з великодніми яйцями (ніде, крім України і, можливо, Росії та Білорусі, нема ні писанок, ні крашанок); фігурування такої ж міфічної річки (Ганг, Стікс?), що поєднує цей світ і світ потойбічний (Рахманський Великдень ще називають Наським Великднем - Великднем мертвих чи щось таке, - в Інтернеті багато можна знайти про це). Це цілковите язичництво, так-сяк прикрите християнством ( ... )

Reply

smijana August 9 2011, 07:49:14 UTC
От з Вашою позицією залюбки погоджуюся. :))
Додам тільки що "за Дунай" - співається дуже часто у багатьох обрядових піснях, і ця назва річки є не так географічною, як узагальнююче-міфічною, "за якою" і наречених здобувають, і коником скачуть, і по щастя туди їдуть..
Цікаво відтак, чи не пов'язано це з якимись міграціями.. і якщо так, то з якого часу фіксується назва "Дунай"?.. бо от Дніпро, скажімо, як тільки не називався - і Данапріс, і Борисіен, і Славутич..

Саме цієї пісні Тризубого Стаса не чула - треба буде поворушити ту збірочку на компі яку маю, пошукати. класно звучить. :)))

Reply

van_dreamker August 9 2011, 19:23:30 UTC
З Вікіпедії: Найдавніші достовірні відомості про Дунай містяться у творах давньогрецького історика Геродота (V ст. до н. е.), який писав у 2-й книзі своєї «Історії», що ріка Істр (давньогрецька назва Дунаю) починається в країні кельтів та тече, перетинаючи Європу посередині. Впадає ж ріка Істр у Понт Евксінський сімома рукавами.
Сучасну назву річці дали кельти, що мешкали тут в 1-й половині I тисячоліття до н. е. Дунай отримав свою назву Danuvius (бистра вода) від кельтських слів danu (швидкий) та vius (вода).

Думаю, скоріше Ганг :))) Бо то дійсно священною річкою вважається в індусів. :)

Reply


Leave a comment

Up