сьогодні в маршрутці юний студентик замість того, щоб пускати бісенят не менш юним студенточкам, ржати і лузати семочки, ні з того, ні з сього уступив мені місце
( Read more... )
день сьогодні вообще не задався, задовбали по роботі. жаль, танчики ніззя в офісі грать, я б щаз би з радістю рознесла би усьо, шо під руку потрапить, а так нима куди негатив злить.
а в мене в студенські роки був одногрупник Богдан, який жив за дві трамвайні зупинки від мого гуртожитку. І коли хтось з студенток (чи з будь-яких інших жінок) заходив в трамвай, то він моментально уступав місце навіть тоді, коли решту місць були не зайнятими... Це було настільки прекрасно, що я тепер свого майбетнього вина хочу назвати саме Богданом:) Не звичні ми до такого...
ти знаєш, в тернополі я до того звикла, поки там жила. і в москві, да, да, в білокамяній, мужчіни частенько уступали місце. а в києві я щоранку їду маршруткою, набитою студіками НАУ і ше якогось коледжа, які абсолютно і катастрофічно невиховані. знову ж таки - на інших маршртутах усьо може бути інакше. але сьогоднішній мальчик мене вишиб. разючою різницею зі звичним контингентом, да.
знаєш, студіки НАУ - це явно не найкращий приклад ввічливості....Пару раз була в іхній общазі в далекі часи, так це просто капець:(((( Ми вчились в Києво-Могилянці і відношення наших студіків до дівчат було неймовірно приємним:)))
мені теж іногда поступаються... просто бувають душевні пориви, коли ти сидиш бо сидиться, але щойно бачиш когось, у кого в очах є мінімальний натяк на бажання всістися, радісно підриваєшся, і всім добре.
Comments 35
Іринко, я обіцяю ніколи-ніколи не поступатися тобі місцем у транспорті. Та я нікому не поступатимуся, щоб не зачепити за живе.
Reply
тоді у мене не наступатиме когнітивний дисонанс!
Reply
Reply
Reply
Reply
і вообще, я магу і стоя знакомицця!
*впадає в істеріку*
Reply
Reply
день сьогодні вообще не задався, задовбали по роботі.
жаль, танчики ніззя в офісі грать, я б щаз би з радістю рознесла би усьо, шо під руку потрапить, а так нима куди негатив злить.
Reply
Reply
Reply
пам’ятаю, коли Михаську чекала, вперше мені як вагітній поступився місцем полковник авіації %)
Reply
а як ти взнала, шо він полковнік, ще й авіації?
Reply
Це було настільки прекрасно, що я тепер свого майбетнього вина хочу назвати саме Богданом:)
Не звичні ми до такого...
Reply
а в києві я щоранку їду маршруткою, набитою студіками НАУ і ше якогось коледжа, які абсолютно і катастрофічно невиховані.
знову ж таки - на інших маршртутах усьо може бути інакше.
але сьогоднішній мальчик мене вишиб.
разючою різницею зі звичним контингентом, да.
пи.си. Богдан - гарне імя.
Reply
Ми вчились в Києво-Могилянці і відношення наших студіків до дівчат було неймовірно приємним:)))
Reply
Reply
Reply
я взагалі сідати в маршрутках не лю, завжди ввійде хтось, кому я місцем поступлюся, гггг
Reply
Reply
Leave a comment