старосць - не радосць?

[valcury]

сьогодні в маршрутці юний студентик замість того, щоб пускати бісенят не менш юним студенточкам, ржати і лузати семочки, ні з того, ні з сього уступив мені місце.
я ретельно провела аналіз ситуації, на вагітну не тягну, на студенточку теж. і вирішила я, шо прийшла старісць.
я ще очі сьогодні не нафарбувала, може він вирішив, шо я хвора і нещасна? а я всього на всього не виспалась.
думку, що студентика гарно виховала мама, бабця і троє тітоньок, я відкинула відразу. я взагалі останнім часом не вірю у виховання, після штурханів у переповненому транпорті хочеться вірити в силу цеглини, запханої в сумочку.
те, що я йому сподобалась, я відмітаю відразу, півмаршрутки було заповнено невихованими студентками, що ржали, лузали семочкі і говорили по мобільному, переповідаючи нічні пригоди, половину з яких не те щоб навіть напридумували, а побачили в тілівізорі в черговому сіріялі. Не міг хлопчик встояти перед такою навалою молодості і чарів.
коротше, я нещасна женщина, якій уступають місце в транспорті.
з одного боку - горе-горе, з іншого - я додрімала собі спокійненько до місця призначення і маю про шо написати в жж.
Не бува так погано, щоб на добре не вийшло.