ворона сиділа на дереві, міцно вчепившись кігтями на тоненьких лапках за гілляку. широко розкриваючи дзьоба вона каркала:
- кохання немає... немає ніякого кохання, кар!
лісні жителі, звиклі до каркання і велемовних заяв ігнорували ворону. але вона була впертою і каркала своє й далі.
першими, як завжди, не витримали білочки. рудою вервечкою заюрмились
(
Read more... )
Comments 25
Reply
:)
Reply
(The comment has been removed)
Reply
ти знову казочки писатимеш?
а то тут всі скучили...
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
і любоу, канєшно
Reply
Leave a comment