французька поезія - Артур Рембо
Sensation
Par les soirs bleus d’été, j’irais dans les sentiers,
Picoté par les blés, fouler l’herbe menue:
Rêveur, j’en sentirai la fraîcheur à mes pieds.
Je laisserai le vent baigner ma tête nue.
Je ne parlerai pas, je ne penserai rien:
Mais l’amour infini me montera dans l’âme,
Et j’irai loin, bien loin, comme un bohémien,
Par la nature, -heureux ( Read more... )
Par les soirs bleus d’été, j’irais dans les sentiers,
Picoté par les blés, fouler l’herbe menue:
Rêveur, j’en sentirai la fraîcheur à mes pieds.
Je laisserai le vent baigner ma tête nue.
Je ne parlerai pas, je ne penserai rien:
Mais l’amour infini me montera dans l’âme,
Et j’irai loin, bien loin, comme un bohémien,
Par la nature, -heureux ( Read more... )
Comments 28
сталлоне його харашо ісполняє ггг
Reply
гггг
Reply
Reply
Reply
:)
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Вістям поколюся, стопчу трав дрібних.
Мрійникові в ноги жвавість увіллється,
Й хай обвіє вітер голову мені.
Не скажу ні слова, думці не піддамся,
Лиш самій любові дам себе збороть.
Ген піду щодалі й далі по-циганськи
Світ живий кохати мов жіночу плоть.
Reply
Reply
слово багатозначне, то не тільки циган, а будь-яка людина без прописки й з асоціальним способом мислення
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment