Тренчин - класне місто з класним замком. Частина 2
Продовжуємо гуляти чарівним Тренчином. Після того, як побачили все з позиції краба, час підніматись нагору.
Найкоротший шлях від Мирового наместья до замку - пішохідна вулиця Фарська. Частково вона являє собою криту східчасту галерею:
І виводить до фарного костьолу Різдва Діви Марії, однієї із міських домінант.
Із площадки біля костьолу відкриваються види центру міста, але вони тут, так би мовити, для розігріву. Нам же треба піднятись ще вище.
Порівняно з більшістю замків Словаччини (де не зайти всередину без екскурсії) тут все більш гуманно. У двір замку можна потрапити просто за гроші і тільки в найвищу, палацову частину з гідом.
Не знаю, наскільки багато можна побачити з вежі Матуша (найвищої точки цитаделі та міста), але навіть види з нижнього замку вражають і перехоплюють подих.
Панорамка. Залізнична лінія виглядає футуристично:
Загадкові локатори, які я показував у першій частині, виявились прожекторами футбольного стадіону.
Старе місто:
Костьол Францішека Ксаверія. З висоти можна оцінити масштаби кляштора навколо нього:
Спальні і промислові райони на сході:
Район на протилежному березі річки Ваг - Златовце:
І гори, і сільська місцевість на горизонті…
Замкові стіни та вежі також дуже органічно вписуються в краєвиди:
Годинникова вежа:
У дворі тримають великих птахів.
Моє лице, коли я зранку іду на роботу:
Моє лице, коли вертаюсь з роботи:
Фотографувати птахів самих по собі можна вільно, а за якісь гроші їх усадять на тебе працівники замку, одягнені в середньовічні одежі.
Верхня частина традиційно виконувала роль резиденції власників, тут же містилась всяка обслуга.
Деякі стіни мальовниче поруйновані:
Більшість музеїв якраз у верхньому замку, але один є і внизу, в ось цьому палаці. Сюди можна зайти без наглядачів.
Не тільки українці виставляють манекени у національному одязі в усіх підряд музеях, незважаючи, чи це доречно:)
«Ідеальна» реконструкція в масштабі 1:500.
І ще краєвиди шикарнющого міста, та й погода з освітленням сприяли.
Біля замку на вулиці Матушовій є іще один музейчик - будинок ката.
Правда, всередину я б не радив заходити, 1 євро на вітер і нічого особливо цікавого. Зняв механізм старого годинника, хай хоч щось буде напам’ять.
Годинник сонячний чогось у тіні.
Окрім замку, іще одним видовим майданчиком є вежа міської брами (потрапити в неї можна непримітним ліфтом у ратуші, вхід так само 1 євро).
А цей механізм і досі робочий:
Вежа нижча за замок, зате звідси можна поглянути з висоти на нього самого та фарний костьол:
Костьол Францішека Ксаверія:
Синагога:
Штурово наместьє:
Мирове наместьє:
Шпилі на західній стороні:
Місце для філософських роздумів:)
Усього дуже неспішний огляд Тренчина зайняв 4 години. А вражень, певно, буде не на один рік.
Найкоротший шлях від Мирового наместья до замку - пішохідна вулиця Фарська. Частково вона являє собою криту східчасту галерею:
І виводить до фарного костьолу Різдва Діви Марії, однієї із міських домінант.
Із площадки біля костьолу відкриваються види центру міста, але вони тут, так би мовити, для розігріву. Нам же треба піднятись ще вище.
Порівняно з більшістю замків Словаччини (де не зайти всередину без екскурсії) тут все більш гуманно. У двір замку можна потрапити просто за гроші і тільки в найвищу, палацову частину з гідом.
Не знаю, наскільки багато можна побачити з вежі Матуша (найвищої точки цитаделі та міста), але навіть види з нижнього замку вражають і перехоплюють подих.
Панорамка. Залізнична лінія виглядає футуристично:
Загадкові локатори, які я показував у першій частині, виявились прожекторами футбольного стадіону.
Старе місто:
Костьол Францішека Ксаверія. З висоти можна оцінити масштаби кляштора навколо нього:
Спальні і промислові райони на сході:
Район на протилежному березі річки Ваг - Златовце:
І гори, і сільська місцевість на горизонті…
Замкові стіни та вежі також дуже органічно вписуються в краєвиди:
Годинникова вежа:
У дворі тримають великих птахів.
Моє лице, коли я зранку іду на роботу:
Моє лице, коли вертаюсь з роботи:
Фотографувати птахів самих по собі можна вільно, а за якісь гроші їх усадять на тебе працівники замку, одягнені в середньовічні одежі.
Верхня частина традиційно виконувала роль резиденції власників, тут же містилась всяка обслуга.
Деякі стіни мальовниче поруйновані:
Більшість музеїв якраз у верхньому замку, але один є і внизу, в ось цьому палаці. Сюди можна зайти без наглядачів.
Не тільки українці виставляють манекени у національному одязі в усіх підряд музеях, незважаючи, чи це доречно:)
«Ідеальна» реконструкція в масштабі 1:500.
І ще краєвиди шикарнющого міста, та й погода з освітленням сприяли.
Біля замку на вулиці Матушовій є іще один музейчик - будинок ката.
Правда, всередину я б не радив заходити, 1 євро на вітер і нічого особливо цікавого. Зняв механізм старого годинника, хай хоч щось буде напам’ять.
Годинник сонячний чогось у тіні.
Окрім замку, іще одним видовим майданчиком є вежа міської брами (потрапити в неї можна непримітним ліфтом у ратуші, вхід так само 1 євро).
А цей механізм і досі робочий:
Вежа нижча за замок, зате звідси можна поглянути з висоти на нього самого та фарний костьол:
Костьол Францішека Ксаверія:
Синагога:
Штурово наместьє:
Мирове наместьє:
Шпилі на західній стороні:
Місце для філософських роздумів:)
Усього дуже неспішний огляд Тренчина зайняв 4 години. А вражень, певно, буде не на один рік.