Вінницький стріт-арт, ч. 5
Як ви думаєте, що може бути кращим від намальованого котика? Правильно, намальований 3D Чеширський котик.
Його я надибав у районі трамвайної зупинки «вулиця Зодчих». Там же, у одному з дворів є яскрава трансформаторна будка.
У 2016 році у Вінниці продовжилась добра традиція централізовано вибирати і малювати у місті мурали. Іще одна трансформаторна будка, композиція називається «Річка Буг».
«Космос» (на рік раніше на іншій стороні цього будинку з’явилась картина з дівчинкою, тепер додали їй хлопчика).
«Старий Амстердам», який сподобався не всім, тому що за основу взято історичний будинок на головній вулиці міста - Соборній. Принаймні, це у будь-якому випадку краще, ніж той жахливий стан, у якому він був раніше.
«Янгол» також викликав суперечки, бо його нанесли на ще одну історичну будівлю - готель «Франсуа». Та і на ескізі виглядав він якось симпатичніше.
«Соняхи» - найяскравіша із нових картин.
Продовжуємо прогулюватись центром. Оформлення дитячого атракціону у парку ім. Горького.
А це, вочевидь, кімната жахів.
Добре пізнавані для вінничан обриси.
Вікна сусіднього кафе прикрашені популярними міськими пейзажами.
Гігантська вишиванка на набережній.
Картина біля входу у Центр підліткових клубів на вул. Янгеля.
Ідучи якось повз трамвайне депо, помітив на їх подвір’ї яскраву картину. І так мені захотілось і її в свою колекцію, що я вчинив досить нетипово для себе - попросив на КПП дозволу її сфотографувати. І, неочікувано, після коротких перемовин з людьми «згори», вахтер дала такий дозвіл.
Усе-таки Вінниця - чудове місто. Бо загалом шанс бути посланим нах## після такого прохання на середньостатистичному українському КПП наближається до 100%. Картина виявилась насправді не мальованою на стіні, а просто прикріпленим банером, але цінність її від цього для мене не зменшилась.
Зліва направо розташовані види вагонів, що курсували містом у різні часи: від ретро-трамваю 104-річної давнини, до подарованих із Цюриха «Міражів» та VinWay, що збираються у наші дні у самій Вінниці.
Бібліотека на Старому місті.
Кіт як запорука популярності та успіху.
Іще одна цікава бібліотека була знайдена на Тяжилові - одному з найвіддаленіших районів Вінниці.
Брутальна тяжилівська вантажівка на виїзді у напрямку Турбова.
Дама на гаражі на задвірках вулиці Пирогова.
Ще один гараж, більш авангардний:)
І під стать йому - наркоманський шлагбаум.
Але чи не найбільшу роботу минулого року виконали художники на паркані школи-гімназії №23.
На бетонних секціях вони нанесли вишивані візерунки, характерні для різних регіонів України (у візерунках не розбираюсь, вірю їм на слово).
Закінчу цю замітку тим же, з чого і починав, - котиком. У знак циклічності буття взагалі і котячої досконалості зокрема:)
Його я надибав у районі трамвайної зупинки «вулиця Зодчих». Там же, у одному з дворів є яскрава трансформаторна будка.
У 2016 році у Вінниці продовжилась добра традиція централізовано вибирати і малювати у місті мурали. Іще одна трансформаторна будка, композиція називається «Річка Буг».
«Космос» (на рік раніше на іншій стороні цього будинку з’явилась картина з дівчинкою, тепер додали їй хлопчика).
«Старий Амстердам», який сподобався не всім, тому що за основу взято історичний будинок на головній вулиці міста - Соборній. Принаймні, це у будь-якому випадку краще, ніж той жахливий стан, у якому він був раніше.
«Янгол» також викликав суперечки, бо його нанесли на ще одну історичну будівлю - готель «Франсуа». Та і на ескізі виглядав він якось симпатичніше.
«Соняхи» - найяскравіша із нових картин.
Продовжуємо прогулюватись центром. Оформлення дитячого атракціону у парку ім. Горького.
А це, вочевидь, кімната жахів.
Добре пізнавані для вінничан обриси.
Вікна сусіднього кафе прикрашені популярними міськими пейзажами.
Гігантська вишиванка на набережній.
Картина біля входу у Центр підліткових клубів на вул. Янгеля.
Ідучи якось повз трамвайне депо, помітив на їх подвір’ї яскраву картину. І так мені захотілось і її в свою колекцію, що я вчинив досить нетипово для себе - попросив на КПП дозволу її сфотографувати. І, неочікувано, після коротких перемовин з людьми «згори», вахтер дала такий дозвіл.
Усе-таки Вінниця - чудове місто. Бо загалом шанс бути посланим нах## після такого прохання на середньостатистичному українському КПП наближається до 100%. Картина виявилась насправді не мальованою на стіні, а просто прикріпленим банером, але цінність її від цього для мене не зменшилась.
Зліва направо розташовані види вагонів, що курсували містом у різні часи: від ретро-трамваю 104-річної давнини, до подарованих із Цюриха «Міражів» та VinWay, що збираються у наші дні у самій Вінниці.
Бібліотека на Старому місті.
Кіт як запорука популярності та успіху.
Іще одна цікава бібліотека була знайдена на Тяжилові - одному з найвіддаленіших районів Вінниці.
Брутальна тяжилівська вантажівка на виїзді у напрямку Турбова.
Дама на гаражі на задвірках вулиці Пирогова.
Ще один гараж, більш авангардний:)
І під стать йому - наркоманський шлагбаум.
Але чи не найбільшу роботу минулого року виконали художники на паркані школи-гімназії №23.
На бетонних секціях вони нанесли вишивані візерунки, характерні для різних регіонів України (у візерунках не розбираюсь, вірю їм на слово).
Закінчу цю замітку тим же, з чого і починав, - котиком. У знак циклічності буття взагалі і котячої досконалості зокрема:)