Шафранболу. Імені пряної цибулинки

Jan 28, 2021 19:12

На контрасті з багатомільйонним гамірним Стамбулом наступною точкою нашого маршруту стало тихе малолюдне містечко Шафранболу, що на півночі країни у провінції Карабюк. Його історичний центр занесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО завдяки чудово збереженим фахверковим османським будинкам.

1.



2. Принагідно можна похвалитися, що ночували ми по-буржуйськи в «Хілтоні» (чому б і ні, якщо там ніч у двомісному номері коштує 30 євро, що разів так в десять менше, ніж у скромному київському аналогу). Запам’ятався концептуальний вид із вікна номера, наче один поверх школи рівненько знесло якоюсь супер-пупер невідомою зброєю.


3. Але з «парадного» балкону все виглядало уже куди більш перспективно:


4. Дорогою проскочили нове місто, яке нічого особливого із себе не представляє. Є деталі прямо як у нас, але типажі людей зовсім інші.


5. Затим почалася атмосферна старовина.


6. Значна частина вулиць точно не для автомобілістів.


7. А це просто черепашка йде у своїх справах по чиємусь паркану. Нічого особливого, гортайте далі.


8.


9. Більшість будинків історичного центру зведені в 18-19 століттях, хоча мають траплятися і давніші. Колись так виглядало чимало турецьких міст, але тільки в Шафранболу цим кварталам пощастило дожити до наших днів у первозданному вигляді.


10.


11. Вцілому там дійсно атмосферно, ніби переносишся у інші віки. У яких не було ніякого їбучого ковіду.


12.


13. Як завше, ми люди прості, побачили вершину - подерлись на неї. А там і краєвиди почалися.


14. Погляд на схід:


15. На вершині - стара ратуша, а нині якийсь музей.


16. Тут я насправді фотографував людей на задньому плані, а не його котєйшество, тому це ок, що він такий розмитий і спантеличений.


17. Стара годинникова вежа, за якою ворота жандармерії. Знайшли ж як високо розміститись.


18. По праву руку в доповнення до справжньої вежі розташовано невеликий парк годинників.


19.


20. Види у західному напрямку:


21.


22. Перепади висоти там дай Боже.


23. Так як діло було ввечері, небо вже почало набувати цікавого забарвлення.


24. З висоти все інакше…


25. …і можна іноді краєм ока позаглядати на чуже життя. У турецькій провінції воно виглядає не надто заможним, м’яко кажучи.


26.


27. Як же без котиків?


28.


29. Пішли вниз, у сторону базару.


30.


31. Це хамам, якщо не помиляюся.


32. Із кількістю національної атрибутики на вулицях у турків все в порядку.


33. На одній із центральних площ встановлений пам’ятник шафрану - рослинці із роду крокусів, із якої роблять досить дорогі прянощі. Думаю, зайве казати, що історичне становлення міста тісно пов’язане з вирощуванням цих цибулинок, що аж у його назві вони засвітилися.


34. На базарі людно, хоч і вечір. На око, переважно контингент складається із турків. Із англійською у мешканців Шафранболу все дуже погано, а далі вглиб країни взагалі часто по нулям, навіть у великих містах.


35. Відкрив для себе новий вид наркоти - фісташкову каву (її роблять із плодів дерева з родини фісташкових Menengic). Заходить вона як кому, частині людей на смак як тирса. Мені так зайшла, що дві пачки, які купив із собою, вже майже випарувались, і де б взяти ще в умовах лохдаунів та іншої фігні?..


36. А базар просто дуже красивий. По ідеї, шафран там пхають у що тільки можна, але точно не скажу, бо нічого не купував, крім кави.


37.


38.


39. Погнали на ще один оглядовий майданчик.


40. Звідси видно уже знайому гору з ратушою.


41.


42. Та неймовірні квартали старого міста.


43. Схожа на форт штука у центрі - караван-сарай, нині зайнятий рестораном і готелем. Ну а мечетей там просто незліченна кількість.


44. Тим часом недовгий вересневий день скінчився, а на навколишніх горах уляглися хмари.


45. А на тісних покручених вуличках Шафранболу засвітилися затишні вечірні вогні.


Шафранболу, Туреччина

Previous post Next post
Up