Рожеві озера Кінбурнської коси
Минулого разу я у загальних рисах пройшовся по природі Кінбурнської коси, але наостанок залишив чи не найяскравіші її об’єкти, заради яких найперше сюди і їхав. Мова про рожеві озера.
1.
1a. Озер на півострові взагалі незліченна кількість, і деякі з них помітно виділяються своїм кольором, що добре видно просто із супутника. Ми були на тих, що західніше, якщо я досі нічого не наплутав.
Харчову сіль тут добували ще ті самі чумаки, також цінний ресурс ставав приводом для сутичок між козаками й турками. Пізніше виробництво вийшло на промислові масштаби, але зараз ледь животіє. Випарювання ропи за собівартістю в рази поступається банальному видобутку в соляних шахтах, тому начисто програє конкуренцію і вцілому приречене. Капіталізм і нічого особистого.
2. На згадку про ті часи залишились якісь раритетні артефакти та дерев’яні проходи.
3.
4. Тепер роздивимось ближче самі озера.
5.
6. Поки група втикала на ближньому березі, нахабно використав для масштабу гіда.
7.
8. Осторонь складені купи солі - така вона сіренька й неприглядна одразу після видобутку.
9.
10. Рожевий колір води досягається завдяки цвітінню мікроскопічної водорості Dunaliella salina, яка може жити в дуже солоній воді.
11. І так, вони дійсно рожеві, але з обмовками. Такого кольору ці озера набувають у другій половині літа і тримаються десь до вересня. Також все дуже залежить від освітлення, з різних ракурсів одне і теж місце буде виглядати червоним, рожевим, фіолетовим чи синім. Само собою, потрібна сонячна погода, інакше кіна не вийде.
12. Там, де вода повністю висохла, сіль утворила чудні візерунки.
13. Особливо, якщо в неї потрапили якісь гілочки, пір’я і т. д. - з цього вийде справжній природний витвір мистецтва.
14.
15.
16. Підковка.
17. Наш транспорт на горизонті.
18. Глибина води в таких озерах мізерна, але під ними може ховатись шар мулу до трьох метрів, тому залазити в них не варто. Крім того, сама ця рідина неприємна-масляниста і дуже погано відмивається.
19. Ну а ми продовжимо розглядати різні сектори, такі несхожі між собою. Цей із виступами солі взагалі космічний:
20.
21. Можна відійти на протилежний берег. Фігурки людей звідси геть мікроскопічні, а непорушна поверхня води ідеально їх віддзеркалює.
22.
23.
24. Дальня сторона має інший відтінок, якийсь рудий.
25. Соляні поля:
26. Але сухі вони тільки на перший погляд, якщо зайти туди, під ногами виступить та сама руда рідина.
27. Якщо порівнювати з іншими рожевими озерами, у кожного є свої плюси та мінуси. Основний недолік цих, що до них складно добратися і вони невеликі за площею. Із переваг - відсутність маси людей та дуже різноплановий вигляд кожної секції.
28. Побули там усього-нічого, але вражень вистачило надовго. І хоча ніби все встиг обійти, відірватись від цього природного дива було все одно непросто.
1.
1a. Озер на півострові взагалі незліченна кількість, і деякі з них помітно виділяються своїм кольором, що добре видно просто із супутника. Ми були на тих, що західніше, якщо я досі нічого не наплутав.
Харчову сіль тут добували ще ті самі чумаки, також цінний ресурс ставав приводом для сутичок між козаками й турками. Пізніше виробництво вийшло на промислові масштаби, але зараз ледь животіє. Випарювання ропи за собівартістю в рази поступається банальному видобутку в соляних шахтах, тому начисто програє конкуренцію і вцілому приречене. Капіталізм і нічого особистого.
2. На згадку про ті часи залишились якісь раритетні артефакти та дерев’яні проходи.
3.
4. Тепер роздивимось ближче самі озера.
5.
6. Поки група втикала на ближньому березі, нахабно використав для масштабу гіда.
7.
8. Осторонь складені купи солі - така вона сіренька й неприглядна одразу після видобутку.
9.
10. Рожевий колір води досягається завдяки цвітінню мікроскопічної водорості Dunaliella salina, яка може жити в дуже солоній воді.
11. І так, вони дійсно рожеві, але з обмовками. Такого кольору ці озера набувають у другій половині літа і тримаються десь до вересня. Також все дуже залежить від освітлення, з різних ракурсів одне і теж місце буде виглядати червоним, рожевим, фіолетовим чи синім. Само собою, потрібна сонячна погода, інакше кіна не вийде.
12. Там, де вода повністю висохла, сіль утворила чудні візерунки.
13. Особливо, якщо в неї потрапили якісь гілочки, пір’я і т. д. - з цього вийде справжній природний витвір мистецтва.
14.
15.
16. Підковка.
17. Наш транспорт на горизонті.
18. Глибина води в таких озерах мізерна, але під ними може ховатись шар мулу до трьох метрів, тому залазити в них не варто. Крім того, сама ця рідина неприємна-масляниста і дуже погано відмивається.
19. Ну а ми продовжимо розглядати різні сектори, такі несхожі між собою. Цей із виступами солі взагалі космічний:
20.
21. Можна відійти на протилежний берег. Фігурки людей звідси геть мікроскопічні, а непорушна поверхня води ідеально їх віддзеркалює.
22.
23.
24. Дальня сторона має інший відтінок, якийсь рудий.
25. Соляні поля:
26. Але сухі вони тільки на перший погляд, якщо зайти туди, під ногами виступить та сама руда рідина.
27. Якщо порівнювати з іншими рожевими озерами, у кожного є свої плюси та мінуси. Основний недолік цих, що до них складно добратися і вони невеликі за площею. Із переваг - відсутність маси людей та дуже різноплановий вигляд кожної секції.
28. Побули там усього-нічого, але вражень вистачило надовго. І хоча ніби все встиг обійти, відірватись від цього природного дива було все одно непросто.