Вінницькі скульптури, частина 1
Ідея відфоткати всю Вінницю і викласти все про неї у тематичних постах виникла у мене майже одразу після переїзду. Та якось поступово процес затягнувся у буквальному сенсі на роки, і вже зараз можна сказати, що із більшості задуманого нічого не вийде. Бо у наш швидкий час фото стрімко втрачають актуальність, а ще мені самому перестають подобатися (серйозно, що за криволапий борсук знімав моїм фотоапаратом п’ять років тому?). А головне, за цей час у мене «замилився» погляд і я вже не можу сприймати місто очима прибульця і помічати усі деталі, як раніше.
1. Але колекцію скульптур так-сяк все ж назбирав, хай вона і не претендує на повноту. Тут не буде більшості серйозних пам’ятників, присвячених важливим подіям, видатним вінничанам та українцям, а більше абстрактного та оригінального, в тому числі такого, що тягне на визначення «інсталяція», а не «скульптура». Ну, погнали.
2. Почну із самого центру, з майдану Незалежності. Височезна композиція «Пісня» якраз із тих, що присвячені конкретній події (в даному випадку Помаранчевій революції). У якийсь момент її можна було застати у вишиванці:
3. На Європейській площі знаходиться найбільш інстаграмна лавка міста, де можна сфотографуватися з архітектором Григорієм Артиновим, автором більшості історичних споруд сучасного центру.
4. Збоку прикрашена обрисами двох чи не найбільш відомих - водонапірної вежі та готелю «Савой».
Досить пізнаваними в останні роки стали «мандруючі» скульптури роботи В’ячеслава Постернака, яких, можна сказати, три з половиною (а названі так, очевидно, бо легко транспортабельні). Ось одну з них під час фінальної підготовки не знайшов - десь втекла з майдану Незалежності разом із новорічними декораціями.
5. Дві інші в основному живуть під вежею - «Поет» та «Скрипаль».
6.
7. Наступним мав стати Діоген у бочці, але міська рада поставилась до ініціативи творця без ентузіазму, після чого ноги Діогена оригінально прикрасили один із будинків по вул. Артинова (а голова теоретично мешкає окремо в Художній галереї).
8. Стоматолог (таки да, під стоматологією) на перехресті Грушевського та Артинова:
9. Пам’ятник невідомому художнику.
10. Перша власниця готелю «Франція» на Соборній (вона має реальний прототип, проте фотографій не зберіглося, то автор скульптури міг проявити фантазію).
11. Фрагмент гербу міста на колоні над Центральним мостом:
12. У дворику «Франції» стояв свого часу раритетний трактор «Універсал». Ще до того, як я його сфоткав, десь подівся тракторист, а цієї зими вже й самого трактора не знайшов.
13.
14. Із нього плавно перейдемо на транспортну тему. Автоцистерна ЗІЛ-157 стоїть перед прохідною 45-го експериментального механічного заводу (вул. Стрілецька).
15. Відреставрований перший вінницький трамвайчик, що логічно, живе біля депо.
16. У новорічно-нічному варіанті:
17. Дуже екологічний автомобіль на транспортному кільці біля Західного автовокзалу:
18. А це миле чудо знайшов біля залізничного переїзду через вулицю Шимка, тільки не скажу, чи живе воно досі.
19. Тепер до тварин. Вінниця - не Львів, тому лев тут всього один (якщо не рахувати скульптурки на парканах садиб у стилі бикоко). Знаходиться біля кав’ярні «Золотий дукат» на Хмельницькому шосе.
20. Бички на в’їзді в один із приміських ресторанів.
21. А така черепаха прикрашає влітку Центральний парк.
Особливо багатий і різноманітний підбір скульптур знаходиться на території Обласного госпіталю інвалідів війни - іноді настільки оригінальних, що виникає питання, чи не долучилися до їх створення пацієнти сусідньої лікарні, котра психушка імені Ющенка (не того). Ту кунсткамеру я вже показував, повторюватися не буду.
22. Крім них, пізніше на території госпіталю з’явилася алея писанок, наприклад.
23. Ретранслювати їх усі не буду, лише декілька, що сподобались найбільше.
24.
25.
26. До того влітку застав їх ще в процесі встановлення.
27.
28. Ну а якщо ви раптом подумали, що бачили в цьому житті все, то ось вам православна піраміда.
29. І сфінкс не знаю якої конфесії (він не зізнався).
30. Другий військовий госпіталь знаходиться на вулиці Князів Коріатовичів, там теж є своя цікава добірка.
31. Хоча інша по стилю і просто якась… химерна.
32.
33.
34.
35. Трохи пролетимо по іншим куточкам міста. Композиція під ТЦ на мікрорайоні Поділля:
36. Абстрактний боксер під пабом на вул. Батозькій. Паб відзначився тим, що в своєму описі українською допустив помилку, а цитату про бокс втулив взагалі іноземною мовою.
37. Існує навіть пам’ятник Че Геварі, ніби як перший у Європі.
38. Примітний не тільки самим фактом свого існування, але й місцезнаходженням - на дикуватій промзоні за Тяжиловим, де компанію мені складали лише зграї недобрих псів, що не дали підійти ближче.
39. Глобус на ВПЗ, іще одному віддаленому мікрорайоні.
40. Раритетні піонери прикрашають фасад школи-гімназії №1 на вул. Малиновського (це я так плавно вертаюся в центр).
41. А цього дядька можна знайти на балкончику туристичного клубу «Меркурій». Далі буде.
1. Але колекцію скульптур так-сяк все ж назбирав, хай вона і не претендує на повноту. Тут не буде більшості серйозних пам’ятників, присвячених важливим подіям, видатним вінничанам та українцям, а більше абстрактного та оригінального, в тому числі такого, що тягне на визначення «інсталяція», а не «скульптура». Ну, погнали.
2. Почну із самого центру, з майдану Незалежності. Височезна композиція «Пісня» якраз із тих, що присвячені конкретній події (в даному випадку Помаранчевій революції). У якийсь момент її можна було застати у вишиванці:
3. На Європейській площі знаходиться найбільш інстаграмна лавка міста, де можна сфотографуватися з архітектором Григорієм Артиновим, автором більшості історичних споруд сучасного центру.
4. Збоку прикрашена обрисами двох чи не найбільш відомих - водонапірної вежі та готелю «Савой».
Досить пізнаваними в останні роки стали «мандруючі» скульптури роботи В’ячеслава Постернака, яких, можна сказати, три з половиною (а названі так, очевидно, бо легко транспортабельні). Ось одну з них під час фінальної підготовки не знайшов - десь втекла з майдану Незалежності разом із новорічними декораціями.
5. Дві інші в основному живуть під вежею - «Поет» та «Скрипаль».
6.
7. Наступним мав стати Діоген у бочці, але міська рада поставилась до ініціативи творця без ентузіазму, після чого ноги Діогена оригінально прикрасили один із будинків по вул. Артинова (а голова теоретично мешкає окремо в Художній галереї).
8. Стоматолог (таки да, під стоматологією) на перехресті Грушевського та Артинова:
9. Пам’ятник невідомому художнику.
10. Перша власниця готелю «Франція» на Соборній (вона має реальний прототип, проте фотографій не зберіглося, то автор скульптури міг проявити фантазію).
11. Фрагмент гербу міста на колоні над Центральним мостом:
12. У дворику «Франції» стояв свого часу раритетний трактор «Універсал». Ще до того, як я його сфоткав, десь подівся тракторист, а цієї зими вже й самого трактора не знайшов.
13.
14. Із нього плавно перейдемо на транспортну тему. Автоцистерна ЗІЛ-157 стоїть перед прохідною 45-го експериментального механічного заводу (вул. Стрілецька).
15. Відреставрований перший вінницький трамвайчик, що логічно, живе біля депо.
16. У новорічно-нічному варіанті:
17. Дуже екологічний автомобіль на транспортному кільці біля Західного автовокзалу:
18. А це миле чудо знайшов біля залізничного переїзду через вулицю Шимка, тільки не скажу, чи живе воно досі.
19. Тепер до тварин. Вінниця - не Львів, тому лев тут всього один (якщо не рахувати скульптурки на парканах садиб у стилі бикоко). Знаходиться біля кав’ярні «Золотий дукат» на Хмельницькому шосе.
20. Бички на в’їзді в один із приміських ресторанів.
21. А така черепаха прикрашає влітку Центральний парк.
Особливо багатий і різноманітний підбір скульптур знаходиться на території Обласного госпіталю інвалідів війни - іноді настільки оригінальних, що виникає питання, чи не долучилися до їх створення пацієнти сусідньої лікарні, котра психушка імені Ющенка (не того). Ту кунсткамеру я вже показував, повторюватися не буду.
22. Крім них, пізніше на території госпіталю з’явилася алея писанок, наприклад.
23. Ретранслювати їх усі не буду, лише декілька, що сподобались найбільше.
24.
25.
26. До того влітку застав їх ще в процесі встановлення.
27.
28. Ну а якщо ви раптом подумали, що бачили в цьому житті все, то ось вам православна піраміда.
29. І сфінкс не знаю якої конфесії (він не зізнався).
30. Другий військовий госпіталь знаходиться на вулиці Князів Коріатовичів, там теж є своя цікава добірка.
31. Хоча інша по стилю і просто якась… химерна.
32.
33.
34.
35. Трохи пролетимо по іншим куточкам міста. Композиція під ТЦ на мікрорайоні Поділля:
36. Абстрактний боксер під пабом на вул. Батозькій. Паб відзначився тим, що в своєму описі українською допустив помилку, а цитату про бокс втулив взагалі іноземною мовою.
37. Існує навіть пам’ятник Че Геварі, ніби як перший у Європі.
38. Примітний не тільки самим фактом свого існування, але й місцезнаходженням - на дикуватій промзоні за Тяжиловим, де компанію мені складали лише зграї недобрих псів, що не дали підійти ближче.
39. Глобус на ВПЗ, іще одному віддаленому мікрорайоні.
40. Раритетні піонери прикрашають фасад школи-гімназії №1 на вул. Малиновського (це я так плавно вертаюся в центр).
41. А цього дядька можна знайти на балкончику туристичного клубу «Меркурій». Далі буде.