Акрофіорд, ч. 2. Хвилі та веселки
Друга і менша частина фотографій Акрофіорду, у якій подивимось на нього з кораблика, і дещо з іншого місця. Відправною точкою для нас стала невеличка ферма майже біля «носу» фіорду (чи як правильно назвати його закінчення?).
Досить типова ситуація для Норвегії (і нереальна для нас), що ферму тримає одна родина уже років триста - оце я розумію, стабільність. Ну а зараз, крім традиційного господарства, і на туристах заробляють.
Наш плавзасіб, а на задньому плані видно Лангфоссен (дослівно «довгий водоспад»), п’ятий за висотою в Норвегії - 612 метрів. А ті фермери, що пригляділи собі місцину з таким краєвидом, мали хороший естетичний смак.
Відчалили.
Водоспад є головною красою біля самої ферми.
Один з тисяч норвезьких тунелів.
За хвилин 15 встигли набігти хмари і почався дощ, ох уже цей скандинавський клімат.
Видно, що будинки над водою колись виконували роль портових кранів:
Драбинка. Так багато питань і так мало відповідей…
Ще якась ферма з декоративним маячком.
За рахунок того, що одночасно змішались дощ і сонце, з’явилась райдуга.
Аж отака:
Якийсь маленький водоспадик.
Іще трішки райдуги, не так вже часто я її ловлю, надто з таким мальовничим заднім планом.
До Лангфоссена можна підібратися майже впритул і набрати води, вона цілком питна в сирому виді. Над нижнім каскадом водоспаду проходить траса Е95 Е134.
Також там існує жорстка туристична стежка нагору, звідки можна поглянути з іншого ракурсу на фіорд та водоспад. MAPS.ME на 1,9 км її довжини показує набір висоти 617 метрів і прогнозує час проходження 2 години (заодно, певно, пару кілограм ваги в реальному часі можна скинути).
Трішки подивились і саму ферму.
Комора стоїть на ніжках, щоб всередину не могли залізти миші.
Погладили кізочок, перш ніж їх з’їдять.
Перекусили місцевими оладко-млинцями. Норвезький оранжевий сир з присмаком згущеного молока - просто наркотик якийсь.
На сьогодні все.
Досить типова ситуація для Норвегії (і нереальна для нас), що ферму тримає одна родина уже років триста - оце я розумію, стабільність. Ну а зараз, крім традиційного господарства, і на туристах заробляють.
Наш плавзасіб, а на задньому плані видно Лангфоссен (дослівно «довгий водоспад»), п’ятий за висотою в Норвегії - 612 метрів. А ті фермери, що пригляділи собі місцину з таким краєвидом, мали хороший естетичний смак.
Відчалили.
Водоспад є головною красою біля самої ферми.
Один з тисяч норвезьких тунелів.
За хвилин 15 встигли набігти хмари і почався дощ, ох уже цей скандинавський клімат.
Видно, що будинки над водою колись виконували роль портових кранів:
Драбинка. Так багато питань і так мало відповідей…
Ще якась ферма з декоративним маячком.
За рахунок того, що одночасно змішались дощ і сонце, з’явилась райдуга.
Аж отака:
Якийсь маленький водоспадик.
Іще трішки райдуги, не так вже часто я її ловлю, надто з таким мальовничим заднім планом.
До Лангфоссена можна підібратися майже впритул і набрати води, вона цілком питна в сирому виді. Над нижнім каскадом водоспаду проходить траса Е95 Е134.
Також там існує жорстка туристична стежка нагору, звідки можна поглянути з іншого ракурсу на фіорд та водоспад. MAPS.ME на 1,9 км її довжини показує набір висоти 617 метрів і прогнозує час проходження 2 години (заодно, певно, пару кілограм ваги в реальному часі можна скинути).
Трішки подивились і саму ферму.
Комора стоїть на ніжках, щоб всередину не могли залізти миші.
Погладили кізочок, перш ніж їх з’їдять.
Перекусили місцевими оладко-млинцями. Норвезький оранжевий сир з присмаком згущеного молока - просто наркотик якийсь.
На сьогодні все.