Фемінітивотворення
Грицак Є. Вибрані українознавчі праці. - Перемишль, 2002.
Заняття й чинності жінок означують теж іменники з наростком -ниця: промовниця - жінка, що промовляє, вміє промовляти; продавниця - жінка, що продає (переклад з рос. продавщица); поснан[н]иця - жінка-п[о]сланець...
Український мовознавець Євген Михайлович Грицак ілюструє те, про що я давно торочу: парою до суфікса -ець є не лише -иця, але й -ниця.
Нині ж популярні -чині неможливі етимологічно, оскільки суфікс -ыня не давав палаталізації: княгиня - не княжиня чи князиня; а також архаїчні грекиня, туркиня, німкиня (в останніх двох И перейшло в Е). Найстарша у своїй групі слів кравчиня була утворена механічною підміною «вульгарного» -иха на «шляхетне» -иня без урахування різниці якості И у суфіксах.
Нагадую, що нова редакція схвалює саме таке неприродне словотворення.
Суфікс -ин-(я) сполучаємо з основами на -ець: кравчиня, плавчиня, продавчиня...
Ба більше, формулювання нової редакції підважують і основний спосіб творення без допоміжного прикметникового суфікса -н-! Мова про слова штибу мисливиця і мистецтвознавиця.
Суфікс -иц-(я) приєднуємо насамперед до основ на -ник: верстальниця, набірниця, порадниця та -ень: учениця.
P. S. №1: Згадана продавниця фіксується ще Німецько-руським словарем Партицького і не зникає в ХХ столітті: спорадично виринає в радянських книжках аж до 1980-х, попри те, що унормовано було явно запозичену продавщицю.
P. S. №2: Чесно зазначу, що не розумію, чому пан Грицак озаглавив параграф як «Чужі наростки». Російські відповідники наведених слів зовсім не схожі за формою.