Чуєш, кохана,- підношу я руки,
чуєш ти шелест їх...
Може, всі речі вчувають, як звуки,
жести самотніх таких?
Чуєш, кохана,- я вії склепляю,-
слух твій, як шум, це сприйма.
Чуєш, кохана,- їх знов розтуляю...
...але тебе тут нема.
Зримим відбитком найменший мій порух
лишить на тиші шовковій свій слід.
Далеч не стлумить в тужавих просторах,
як в сповитті,
(
Read more... )