Potentia - чому це іноді, все-таки, потенція

[movila]

Це ще один термін, який у латинізованій формі не люблять для середньовічної філософії. Хоча нікому і в голову не спадає сперечатися з правомочністю його вжитку в медицині (прошу не сміятися!) чи, у похідній формі, як "потенціал" - у фізиці.
Щоб одразу було зрозуміло, про що я, йдеться про грецький dynamis, передовсім відомий завдяки Арістотелю.

Comments

[habitudo]

<<Як не крути, все одно в деяких випадках potentia - це, все-таки, "потенція".>>
Прошу не гніватись, але аргументація слабка. Не бачу наведених випадків, де це "все-таки "потенція"", та ще й "як не крути.
До того ж, чому нам орієнтуватись на Нєрєтіну, а не на Шютца? У нього все роз"яснено дуже дохідливо, з ілюстраціями з Томи: http://www.corpusthomisticum.org/tlp.html#potentia

[habitudo]

<<<Серед запропонованих українських термінів - "можливість" та спроможність
Але спроможність - це скоріше posse.
А "можливість" - це possibilitas, можливий - possibilis.>>

Ці два українські терміни пропонуються на означення двох _різних_ значень "potentia".
а)У першому значенні "potentia" є синонімом до "possibilitas". Абстрагування можливості від конотацій сили, здатної ту можливість реалізувати - окремий процес у схоластиці,і навіть Скот уживав possibilitas і potentia як взаємозамінні терміни: у нього знаходимо навіть "potentia logica".
b)у другому значенні "potentia" = українській "спроможності". "Posse" - інфінфтивна форма того ж дієслова, дієприкметник якого субстантивовано в "potentia": possum-potens-potentia. Серйозного смислового розрізнення між "posse" та "potentia" немає. Ми перекладаємо ряд "esse, posse, agere" рядом субстантивованих іменників з міркувань евфонії і стилістичної доладності. Буквально треба було би перекладати "бути, могти, діяти".

Тоді виходить потенція = можливість + спроможність

[movila]

Тоді, якщо так чітко розвести значеня, тим більше виходить що поняття "можливість" для перекладу potentia використовувати не можна, позаяк це лише перше його значення (тільки a)).
Стосовно словника Шютца: те, що у нього якісь терміни згадуються як синоніми якихось інших термінів, не означає, що це завжди (!) так, у всіх до одного випадках. Тим більше це не означає тотожності цих термінів. Інакше навіщо тоді два (чи більше) різних слова.
Чому поляки, маючи можливість (от біда, і тут це слово :) для позначення цього терміну використовувати mozliwosc, використали moznosc?
Щойно перегляну російський переклад Арістотеля - там dynamis завжди "возможность". От з греками ніколи цих проблем не буває. І взагалі у мене стійке враження, що ці диспути виникають через те, що хтось хоче ствердити саме грецький вжиток понять нормативним для латинського.

[maksymus]

>Чому поляки, маючи можливість (от біда, і тут це слово :) для позначення цього терміну використовувати mozliwosc, використали moznosc?

У поляків це йде зі старопольської мови, де możność означало moc, potęga, siła. У латинсько-польському словнику Кнапського (1632) potentia «przemożność, wiélmożność, panowanie, moc». Староукраїнські латиністи XVII ст. (Є. Славинецький) цілком у цій традиції перекладали potentia «кріпость, можность, моцность».

[habitudo]

<<<Староукраїнські латиністи XVII ст. (Є. Славинецький) цілком у цій традиції перекладали potentia «кріпость, можность, моцность».>>
Дякую, дуже цінне зауваження!
І підтримує мою думку.