Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя [В дорозі з заслання (серпень 1857 - березіль 1858), стор. 12]
Дійсне, усі Шевченкові твори, писані мовою великоруською, не досягають тієї краси високої і літературно-художньої ваги, як його твори мовою українською. Головну причину тому висловив ліпше за всіх Костомарів; він зовсім справедливо говорить, що в творах Шевченка, писаних мовою російською, світяться ознаки великого таланту, вірність характерів, глибина і благородство думок і почуття, і багатенько образів; але вони не оброблені 831. І дійсне, опріч «Наймички», писані вони немов при хватком. Інакше й не могло бути: усі вони писані на засланню, під доглядом, а інші писані нишком, ще тоді, коли йому і по-російськи не дозволено було нічого писати, опріч листів.
Але властиво не тільки в сьому одному була причина того, що редакції російських журналів не друковали Шевченкових творів, писаних мовою російською. Коли Тарас не згодився з Кулішевою думкою, і вдався до благого дідуся Сергія Аксакова, щоб поклопотатися про надруковання його «Княгині» і «Матроса», дак і Аксаков не радив його друковати, кажучи 832, що твори ті «без порівняння нижче Вашого (Тарасового) величезного таланту віршотворного. Ви лірик, елегіст, гумор ваш невеселий. Правда, де річ іде про природу, де діло доходить до живописі, там у вас усе прекрасно. Але се не викупляє вади в цілому оповіданні («Княгиня»). Я не опасуюся сказати вам голу правду. Я тієї думки, що такому таланту, як валі, можна сміливо говорити правду, не боячись образити людське самолюбство. Багатій людині не соромно обути діряві чоботи. Маючи перед себе такий сяєвний обшир, де ви повний господар, ви не образитесь, коли вам скажу, що ви не зугарні перейти по якій-будь степовій стежечці».
Опріч оцих причин, на мою думку, були ще інші. Зміст Шевченкових оповідань не вдовольняв тій «злобі дня», яка пановала тоді по російській журналістиці. Вона жила тоді і повинна була жити пекучими сучасними потребами життя людей, що прокинулися на благовість до оновлення зневоленого і темного царства. В Шевченкових оповіданнях сього не було і не могло бути через те, що вони писалися під доглядом. Костомарів знов справедливо помітив, що коли б Шевченкова «Наймичка» російська була надрукована раніш його «Наймички» української, так публіка привітала б її яко твір незвичайний» 833.
Перечитавши «Матроса», Шевченко перегодом почув у собі знов «божественный глагол» рідної музи української. 5, 6 і 7 грудня р. 1858 він пише нову поему мовою українською з життя перших християн. То була поема «Неофіти». Він присвятив її Щепкіну і вельми бажав перечитати йому її і послухати його приязну і певну думку про неї 834. Небавом приятель його Овсянников їхав у Петербург. Через його він переслав
«Неофітів» до Куліша, пишучи в листі, що «поема добре не викінчена», і прохав переписати і переслати її до Щепкіна.
831 Русск[ая] стар[ина]. - 1880. - [Кн. III]. - С. 607 - 610.
832 Чалий, с. 119.
833 Русск[ая] стар[ина]. - 1880. - [Кн. III]. - С. 607 - 610.
834 Записки... - С. 150. [(Запис від 8 груд. 1857 р.)].
Коментар
...Аксаков не радив його друковати, кажучи, що твори ті «без порівняння нижчі Вашого ... таланту віршотворного». -
Лист С. Т. Аксакова до Шевченка від 19 червня 1858 р. (Листи до Т Г. Шевченка.С. 143 - 144).
Через його він переслав «Неофітів» до Куліша, пишучи в листі, що поема добре не викінчена... - Йдеться про лист Шевченка до П. Куліша від 4 січня 1858 р. з Нижнього Новгорода.
Попередня Наступна