51. ЛИСТ ДО А. І. ЛИЗОГУБА. 14 березня 1850. Оренбург
14 марта 1850. Оренбург.
Друже мій єдиний!
Я не знаю, що б зо мною сталося, якби не ви! В великій пригоді стали мені оці 50 карб. Розпитайте Ілію Івановича, - я йому пишу. Що значать гроші при убожестві! Якби не ви, то мене б давно з нудьги не стало, а то все-таки, хоч украдучи, та трошки помалюю, а воно й полегша! Не знаю, чи доведеться мені хоть що-небудь намалювать на Каспійському морі, бо мене весною туди поженуть. Якщо доведеться, то пошлю до вас; тільки вже ціни не поставлю, а продасте так, як вам Бог поможе.
От яка моя доля погана! Я, вставши раненько, заходився писать до вас лист оцей; тільки що заходився, а тут чорт несе єфрейтора (звичайно, найнятого, щоб давав знать, бо я живу тепер не в казармах): пожалуйте к фельдфебелю. Треба було лист покинуть, а сьогодня почта одходить. То сяк, то так ублагавши фельдфебеля, вернувся я до хати і захожуюся знову, а часи беруться вже коло першого, то вибачте, коли не все розкажу, що хотілося б розказать, або що-небудь помилюся.
Подякуйте і ви за мене Ілію Івановича за його благородную щедроту, а мені Бога для вибачте! А якщо трапиться мені ще що-небудь прислать до вас, то підписуйте ви самі мою фамілію, циноброю, бо мені не можна.
Усе, що ви з ласки своєї послали, я получив. І Фому Кемпейського получив. Спасибі тому доброму Михайлові, що він таки мене не забуває. Якщо ви знаєте його адрес, то пошліть йому оцей листочок, а як ні, то одішліть В[арварі] Н[іколаєвні], - вона певне знає. Спасибі вам за всі ваші блага! Не забувайте безталанного
Т. Ш.
До 1-го мая адрес мій той самий, а там, здається, треба буде знову мовчать.
Будинок в Оренбурзі, в якому жив Шевченко. Фото 1948 р.
Примітки
Подається за першодруком у журналі «Киевская старина» (1903. - № 2. - С. 67 - 68).
Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. - СПб., 1911. - Т. 2. - С. 365.
В великій пригоді стали мені оці 50 карб. - Див. лист до А. І. Лизогуба від 29 грудня 1849 р. та примітку до нього.
Розпитайте Ілію Івановича, - я йому пишу. - Йдеться про І. І. Лизогуба, брата А. І. Лизогуба. Згаданий лист до нього не відомий. Як видно, в ньому поет дякував Іллі Івановичу Лизогубові за те, що він придбав його малюнок «Бакса», оцінений у 50 крб. (Див.: Судак В. Музыка в жизни и творчестве Шевченко // Радуга. - 1963. - № 9. - С. 132).
...бо мене весною туди поженуть. - Див. лист до В. М. Рєпніної від 7 березня 1850 р. та примітку до нього.
... а тут чорт несе єфрейтора (звичайно, найнятого, щоб давав знать, бо я живу тепер не в казармах)... - Шевченко жив на приватній квартирі у К. І. Герна, а щоб військове начальство, в разі потреби, могло його викликати, він наймав вістового.
Цинобра - кіновар, мінерал червоного кольору різних відтінків; сірчаста ртуть.
І Фому Кемпейського получив. - Прислати йому книжку Фоми Кемпійського «О подражании Христу» Шевченко просив В. М. Рєпніну в листі від 25 - 29 лютого 1848 р., але вона, вимушено припинивши зв’язки з Шевченком, очевидно, передала прохання поета А. І. Лизогубові.
К. І. Герн згадував: «Ему (Шевченкові. - Ред.) прислали из Малороссии, не помню, Репнина или Лизогуб, перевод Сперанского: „О подражании Христу“. Превосходное творение это мы с ним прочли и в грустные минуты часто к нему прибегали» (Письмо К. И. Герна к М. М. Лазаревскому // Русский архив. - 1898. - № 12. - С. 552). Книгу Фоми Кемпійського у Шевченка відібрали під час арешту 23 квітня 1850 р. (див.: Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. - С. 188).
Спасибі тому доброму Михайлові... - Особа не встановлена.