Загадка
Яким говором розказано казку? Цього разу загадка дещо складніша, тому і текст довший. Будь ласка, назвіть помічені особливості тексту, які підказали відповідь.
Як мати видала дочку за царевича (казка)
раз |была |ж’інка // во|на |мала |дôч’ку // но / йак |маву ка|зати по|нашоуму / |д'іўку // но а |д'іўка |была никра|сивайа / та|ка п|роста д'іў|ч’ина // |мати с'а |дуже ста|рала / йак с'а |д'іўка о|д:ас'т' // но / дуб|р’і / ну шп’ікулу|вала во|на / |думала / |думала / ш|чобы то|то зро|биітиі |йаґбы то|то / а // рас во|на |виід'іла і|дут' йа|к’іс па|ны / так по|даўноуму па|ны йдут' // с|коро во|на |д'іўку над|вор / уз'а|ла м’іт|лу / а да|вай м’іт|лôў |бити |д'іўку с|вôйу // а ты с'а |дуже |забили / шчо то|б’і |бабо с|талос'а / шо ти |д'іўку бйеш / |дуже с'а поуц'і|кавили ш’о то|то // а ву|на |каже шчо / о|на ми|н'і ў|шитко к|лоч'а поп|р’ала на шôўк // а то буў йа|кийс царс'|кий сын / і|шôў // та йак во|на |бапко з|найе п|р’асти шôўк? // з|найеи // ми|н'і то шôўк ни т|реба |нашо ми|н'і |б'іднуй жоу|н'і шôўк // но а во|на з|найеи // йой / тêд' нам бы та|ку т|реба шо з|найе шôўк п|р’асти / |каже тот |цар’уў сын // |бапко та ни |бийте йі // йа? / так йі |буду |бити / шу йі |забйу / бо ми|н'і шоў|ки не т|реба // во|на ми|н'і к|лôч’а погу|била // но / з|найете |бапко / мы п|рийдиме од с'о|гôдн'і на д|ругый |тыждін' // ну ниіч’ // |доч’ка ўз'алас'а до хыж і т|вердо с'а за|думала // |мати |каже |д'іўко ни жу|рис'а нич’ / то дуб|р’і бу|де // дуб|р’і // рас во|ни пози|равут' і|де кôч’ / сва|ты йдут' / йде |цар’уў сын а ше з ним два йе // прийш|ли ўни // |куч’ка та|ка ма|ла / ниви|лич’ка / |б’дна / |хишка // во|ни там |мало попо|райіли / поуд'і|лали // прийш|ли ву|ни // поус'і|дайтеи // поус'і|дали там // |баба / |бабоч’ка шос' там зла|дила |йісти / |закуску // дуб|р’і // |гôст'ац:а // но / з|найеите |мамоч’ко шо мы прийш|ли? // ми прийш|ли |вашу дôч’|ку с|ватати // ну дуб|р’і // бо нам т|реба та|ку л'у|дину / шо з|найеи шôўк п|р’асти // йой тай ци з|найеи / з|найеи / тай де ни з|найеи /тед' |віділисте |йак’ім йі |била / гм дуб|р’і // ай бо |д'іўка |дужеи засму|ч’ена / де во|на шôўк з|найеи п|р’асти // во|на ни з|найеи // а |мати ту та|койе на н'у нагово|рила // а |мати ўсе / |д'іўко ни жу|рис'а / то дуб|р’і бу|де // ну і так шо ву|ни |дôч’ку пос|ватали / пос|ватали / і рас рас і зро|били ви|сіл'а // но ў |тôйі / ў |ж’інки / ў йі|йі |матери ўже то нич с|вад'бу ни спраў|л'али / лим пош|ли до |цар'а // там у|же ток веи|лика соб|ранка |была / прийш|ло м|ного л'у|дий / царс'кий сын с'а |женит' // но / |айбо ўз'а|ли і |мат'ір // |айбо во|на |каже / с|лухайти йа |маву ш’е та|к’і ж’ін|ки шчо шôўк пр’а|дут' // та |каже т|реба йіх / йа йіх іс сô|бôў |вôз'му / бо во|ни бы с'а по|сердили / ô |бых йа йіх іс сô|бôў ни ўз'а|ла // та йіх |было так |вôс'ам штук / тых ж’і|нок // ну дуб|р’і / теий ч’оу|му н'и / вôз'м’іт' // заб|рала во|на і то|ты с:ô|бôў // і пуш|ли ву|ни / пос'і|дали за стул // а то во|на та|к’і ж’ін|ки заб|рала / шо за та|кима |зубами пойеи|ден / пас|кун':і / зу|бат'і // а тот |цар’уў сын фурт по|зерат на то|ты ж’ін|ки / та |каже |мамо / шчо то за ж’ін|ки // воу|на |каже / шчо? / той т|войа |будеикêд' |буде шôўк п|р’асти // то |каже зато|то ў ных та|к’і |зубы / бо то о|т:ого |шôўку та|к’і |кажеи |зубы пона|т'ігало // а йа |зато с|вôйу |д'іўку |была а|би во|на не п|р’ала / бо і ў |нêйі та|к’і |зубы |будут' // |цар’уў сын |каже никог|да |мойа жо|на п|р’асти шôўк неи |будеи // никог|да / кêд' во|ни та|к’і пас|кун':і / припас|кун':і с та|кими зу|бами пас|кун:ими // |баба |каже тий то ми|н'і то|то т|реба |было // но нич’ / то ўже |д'іло ўпо|р’атку / і так с|вад'ба |знайетеи с'а з|была / дуб|р’і // |д'іўка с'а од:а|ла / і ч’ôлô|в’ік йі|йі пак неи / неи муч’иў і неи збытко|ваў шо во|на шôук неи з|найеи |пр’асти / но бо ўже |від'іў і ка|заў йі не п|рôбуй йа не |хôч’у і так шчо / ве|ликойе ш|ч’ас'т'а |мала |д'іўка |тôйі |бабы / што |мати йі так на|била / і во|на по|тôму та|ка шч’ас|лива |была шо цар’ йі|йі у|з'аў / ну та у|с'о / то|то та|ка ниви|лич’ка //
Записав 1965 р. А. М. Залеський від О. А. Динько, 49 р., освіта 6 кл.
Позначення:
Приголосні
н' - палаталізовані
н’ - напівпалаталізовані
л: - довга вимова
Голосні
ô - закритий і напружений о (сô|рôч’ку)
ê - закритий і напружений е (дêн')
ы - лабіалізований середнього ряду високого підняття
еи - звук, проміжний між е та и, але ближчий до е.
Відповідь: Запис зроблений у селищі Кибляри Ужгородського району Закарпатської області. Східний лемківський говір
Інтерактивна карта говорів
Попередня загадка
Як мати видала дочку за царевича (казка)
раз |была |ж’інка // во|на |мала |дôч’ку // но / йак |маву ка|зати по|нашоуму / |д'іўку // но а |д'іўка |была никра|сивайа / та|ка п|роста д'іў|ч’ина // |мати с'а |дуже ста|рала / йак с'а |д'іўка о|д:ас'т' // но / дуб|р’і / ну шп’ікулу|вала во|на / |думала / |думала / ш|чобы то|то зро|биітиі |йаґбы то|то / а // рас во|на |виід'іла і|дут' йа|к’іс па|ны / так по|даўноуму па|ны йдут' // с|коро во|на |д'іўку над|вор / уз'а|ла м’іт|лу / а да|вай м’іт|лôў |бити |д'іўку с|вôйу // а ты с'а |дуже |забили / шчо то|б’і |бабо с|талос'а / шо ти |д'іўку бйеш / |дуже с'а поуц'і|кавили ш’о то|то // а ву|на |каже шчо / о|на ми|н'і ў|шитко к|лоч'а поп|р’ала на шôўк // а то буў йа|кийс царс'|кий сын / і|шôў // та йак во|на |бапко з|найе п|р’асти шôўк? // з|найеи // ми|н'і то шôўк ни т|реба |нашо ми|н'і |б'іднуй жоу|н'і шôўк // но а во|на з|найеи // йой / тêд' нам бы та|ку т|реба шо з|найе шôўк п|р’асти / |каже тот |цар’уў сын // |бапко та ни |бийте йі // йа? / так йі |буду |бити / шу йі |забйу / бо ми|н'і шоў|ки не т|реба // во|на ми|н'і к|лôч’а погу|била // но / з|найете |бапко / мы п|рийдиме од с'о|гôдн'і на д|ругый |тыждін' // ну ниіч’ // |доч’ка ўз'алас'а до хыж і т|вердо с'а за|думала // |мати |каже |д'іўко ни жу|рис'а нич’ / то дуб|р’і бу|де // дуб|р’і // рас во|ни пози|равут' і|де кôч’ / сва|ты йдут' / йде |цар’уў сын а ше з ним два йе // прийш|ли ўни // |куч’ка та|ка ма|ла / ниви|лич’ка / |б’дна / |хишка // во|ни там |мало попо|райіли / поуд'і|лали // прийш|ли ву|ни // поус'і|дайтеи // поус'і|дали там // |баба / |бабоч’ка шос' там зла|дила |йісти / |закуску // дуб|р’і // |гôст'ац:а // но / з|найеите |мамоч’ко шо мы прийш|ли? // ми прийш|ли |вашу дôч’|ку с|ватати // ну дуб|р’і // бо нам т|реба та|ку л'у|дину / шо з|найеи шôўк п|р’асти // йой тай ци з|найеи / з|найеи / тай де ни з|найеи /тед' |віділисте |йак’ім йі |била / гм дуб|р’і // ай бо |д'іўка |дужеи засму|ч’ена / де во|на шôўк з|найеи п|р’асти // во|на ни з|найеи // а |мати ту та|койе на н'у нагово|рила // а |мати ўсе / |д'іўко ни жу|рис'а / то дуб|р’і бу|де // ну і так шо ву|ни |дôч’ку пос|ватали / пос|ватали / і рас рас і зро|били ви|сіл'а // но ў |тôйі / ў |ж’інки / ў йі|йі |матери ўже то нич с|вад'бу ни спраў|л'али / лим пош|ли до |цар'а // там у|же ток веи|лика соб|ранка |была / прийш|ло м|ного л'у|дий / царс'кий сын с'а |женит' // но / |айбо ўз'а|ли і |мат'ір // |айбо во|на |каже / с|лухайти йа |маву ш’е та|к’і ж’ін|ки шчо шôўк пр’а|дут' // та |каже т|реба йіх / йа йіх іс сô|бôў |вôз'му / бо во|ни бы с'а по|сердили / ô |бых йа йіх іс сô|бôў ни ўз'а|ла // та йіх |было так |вôс'ам штук / тых ж’і|нок // ну дуб|р’і / теий ч’оу|му н'и / вôз'м’іт' // заб|рала во|на і то|ты с:ô|бôў // і пуш|ли ву|ни / пос'і|дали за стул // а то во|на та|к’і ж’ін|ки заб|рала / шо за та|кима |зубами пойеи|ден / пас|кун':і / зу|бат'і // а тот |цар’уў сын фурт по|зерат на то|ты ж’ін|ки / та |каже |мамо / шчо то за ж’ін|ки // воу|на |каже / шчо? / той т|войа |будеикêд' |буде шôўк п|р’асти // то |каже зато|то ў ных та|к’і |зубы / бо то о|т:ого |шôўку та|к’і |кажеи |зубы пона|т'ігало // а йа |зато с|вôйу |д'іўку |была а|би во|на не п|р’ала / бо і ў |нêйі та|к’і |зубы |будут' // |цар’уў сын |каже никог|да |мойа жо|на п|р’асти шôўк неи |будеи // никог|да / кêд' во|ни та|к’і пас|кун':і / припас|кун':і с та|кими зу|бами пас|кун:ими // |баба |каже тий то ми|н'і то|то т|реба |было // но нич’ / то ўже |д'іло ўпо|р’атку / і так с|вад'ба |знайетеи с'а з|была / дуб|р’і // |д'іўка с'а од:а|ла / і ч’ôлô|в’ік йі|йі пак неи / неи муч’иў і неи збытко|ваў шо во|на шôук неи з|найеи |пр’асти / но бо ўже |від'іў і ка|заў йі не п|рôбуй йа не |хôч’у і так шчо / ве|ликойе ш|ч’ас'т'а |мала |д'іўка |тôйі |бабы / што |мати йі так на|била / і во|на по|тôму та|ка шч’ас|лива |была шо цар’ йі|йі у|з'аў / ну та у|с'о / то|то та|ка ниви|лич’ка //
Записав 1965 р. А. М. Залеський від О. А. Динько, 49 р., освіта 6 кл.
Позначення:
Приголосні
н' - палаталізовані
н’ - напівпалаталізовані
л: - довга вимова
Голосні
ô - закритий і напружений о (сô|рôч’ку)
ê - закритий і напружений е (дêн')
ы - лабіалізований середнього ряду високого підняття
еи - звук, проміжний між е та и, але ближчий до е.
Відповідь: Запис зроблений у селищі Кибляри Ужгородського району Закарпатської області. Східний лемківський говір
Інтерактивна карта говорів
Попередня загадка